УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
03.09.2012.

Аналітичний моніторинговий звіт ЛИПЕНЬ 2012

УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ЦЕНТР РЕФОРМ (УОЦР)

Аналітичний моніторинговий звіт 

Липень 2012

Регіональна преса найбільше «джинсує» в Сумах, Криму та Харкові, львівська - вдається до неналежного маркування.

Український освітній центр реформ продовжує моніторинг друкованих та Інтернет медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон  представлений шістьма регіональними друкованими та двома он-лайн виданнями . В цьому звіті наведено результати моніторингу за липень, що здійснювався з16 до 21 липня 2012 року. Всього було проаналізовано 641 матеріал друкованих видань та 261 матеріал он-лайн видань.

Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

Напередодні парламентських виборів доля політичної джинси переважає над іншими видами недобросовісної реклами й складає 53%. Причому, експерти спостерігали початок передвиборчої агітації у вигляді замовних матеріалів у регіональних ЗМІ задовго до офіційного початку передвиборчої кампанії 31липня. Кількість розміщення політичних замовлень відрізняється для різних регіонів: найбільше політичної джинси розміщують в Сумах, Харкові та Криму, найменше – у Львові. 

В середньому по шести регіонах, кожен п’ятий оцінений матеріал містить ознаки замовного (політичного або комерційного). У липні в загальному потоці суспільно важливої інформації в пресі, найбільше матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності зафіксовано експертами у Сумах –33,2%, Криму– 25,6%, Харкові– 23,7% та Донецьку– 22,6%; найменше публікацій з ознаками замовності традиційно у Львові – 9,9%.

У деяких виданнях відсоток «джинси» залишається стабільно високим:  сім з десяти матеріалів у сумській газеті «Білопільщина» - 68,8%, трохи менше половини матеріалів у газеті «Сумщина» - 43,3%. У Харкові естафету перехопили «Харьковские известия» - 50%, у Вінниці найбільше замовних матеріалів у липні надрукувала газета «33 канал» - 44,2%. У кримських виданнях «Первая Кримская», «Кримское время», «Кримская газета», в середньому, кожен третій матеріал містить ознаки замовності.

У друкованих виданнях Львівської області протягом шести місяців моніторингу спостерігалась найменша у порівнянні з іншими регіонами кількість матеріалів з ознаками замовності. Зокрема, львівська газета «Експрес» протягом останніх місяців не розміщувала жодного матеріалу з ознаками замовності, хоча у липні все ж таки поставила три політично заангажованих матеріали. При цьому львів’яни частіше стикаються з маніпуляціями у вигляді неналежного маркування в пресі.

У харківській пресі кількість матеріалів з ознаками замовності в липні знизилась до 23,7% порівняно з червнем (39,2%). Протягом літа в Харкові не зафіксовано неналежно маркованих матеріалів. 

Майже однаковий рівень «джинси» розміщують на своїх сторінках видання Донецька, Криму, Сум. 

Протягом півроку експерти спостерігають, як регіональна преса приховує рекламу відволікаючими позначеннями на кшталт «оголошення», «партнери»,  «інтерв’ю» тощо; тим самим порушуючи закон про рекламу, який вимагає чітких позначень словами «реклама» або «на правах реклами». І хоча про це неодноразово наголошувалось під час медійних заходів, на яких оприлюднювались результати моніторингу, ситуація з неналежним маркуванням не змінюється. 

Он-лайн. 

Аналіз ситуації в Інтернет виданнях показав, що найбільший відсоток «джинси» у липні розміщували новинні сайти: «Новий Севастополь» - 27,3%, «Ура-информ» (Донецьк) - 21,4%; «Суми –інфо» – 21,4% та Львівські: «Zaxid.net» та «Zik» – відповідно по18,2%. Вже традиційно, на думку експертів, першість з розміщення он-лайн новин з ознаками замовності тримають сайти: львівський «Zaxid.net», «Суми-інфо»; у липні до них додався та перевищив у анти-рейтингу «Новий Севастополь».

Порівняно з березнем на новинних сайтах Сум кількість матеріалів з ознаками замовності у травні і липні зменшилась удвічі – з 34,5% у березні, до 16,7% у травні і до 13,1% у липні.

Всі регіони, за виключенням Вінниці, демонструють суттєве зростання он-лайн «джинси» у липні. Зокрема, он-лайн видання Донецька, Львова та Криму «джинсовою» оцінено майже кожну п’яту статтю.

Порівнюючи інтенсивність розміщення матеріалів з ознаками замовності в он-лайн та друкованих ЗМІ, можна припустити, що замовники «джинси» у всіх регіонах, за виключенням Львова надають перевагу друкованим медіа. 

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У липні середній бал з дотримання професійних стандартів у шести регіонах дещо погіршився до 3,69 бала з можливих 6-ти (у червні - 3,71). Вищі середні бали, згідно оцінок експертів, отримали медіа Львова (4,62), Донецька (3,74)  та Вінниці (3,70). Харків підвищив бал з 2,88 до 3,21, натомість Суми різко знизили свій показник порівняно з червнем – із 3,72 до 3, 27.

Як показано на графіку вгорі, Львів протягом останніх трьох місяців демонструє стабільне зростання загального балу по стандартах (він був високим протягом всього півріччя), і є лідером групи.

Крим в червні показав високий результат – 4,12 бали, але у липні повернувся на приблизно той самий рівень, що і у березні (3,61 і 3,54 бали відповідно).

У Донецьку, Сумах та Вінниці – рівень професійної майстерності журналістів приблизно однаковий у кожному місяці – ці регіони демонструють середні бали в межах 3,27 і 3,96.

Харків показує найбільше коливання – від високого балу у травні – 4,06, до найнижчого серед всіх за півроку у червні – 2,88, з незначним покращенням у липні – до 3,2.

На думку незалежних  експертів, у всіх регіонах, де оцінювалися публікації, журналістським матеріалам у липні, як і протягом півріччя, найчастіше бракувало збалансованості думок (середній бал 0,37), повноти представлених фактів – 0,49 та відокремлення фактів від коментарів 0,62. Ті самі стандарти регулярно порушують й он-лайн журналісти. Це означає, що здебільшого (у 68%) читачі стикаються з одностороннім та заангажованим висвітленням подій.

Найкраще журналісти дотримуються стандартів точності та достовірності.

Як зауважують регіональні експерти, журналісти он-лайн видань протягом шести місяців, що проводиться моніторинг, традиційно не дотримуюються балансу при висвітленні суспільно важливих подій – тільки кожен п’ятий матеріал є збалансованим. В той же час, цифрові видання подавали новини достовірніше (95%), значно оперативніше (81%) й точніше (87%), а в 73% повідомлень відокремлювали власні думки від фактів, що є вищим показником, ніж у пресі. 

Виходячи з показників моніторингу, лише від 10% до 30% он-лайн новин залежно від регіону є збалансованими. 

Детальніше про ситуацію у регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР: www.cure.org.ua

УОЦР використовує методологію моніторингу, що розроблена проектом «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк (www.umedia.kiev.ua) спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).

Стисло про методологію
   Моніторинг проводиться один раз на місяць по плаваючому графіку 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.
   Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значимість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
   Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
   Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок / точок зору ; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів /інф. по проблемі.
   Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.
   Експертні групи сформовані з медіа експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та працюючих журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: www.cure.org.ua.

Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. 
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення  

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та он-лайн медіа здійснює Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
  Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. 
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою УОЦР. Висновки й точки зору, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз Нетворк.

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis



Додані файли:
files/slon/CURE_July2012.pdf

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90