УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
27.08.2013.

Аналітичний моніторинговий звіт ЛИПЕНЬ 2013

УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ЦЕНТР РЕФОРМ (УОЦР) 
Аналітичний моніторинговий звіт
Липень 2013

Навіть у період відпусток джинсарі в регіонах не відпочивають

Моніторинг друкованих та інтернет - медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року. Він охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон  представлений шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за липень, що здійснювався з 1 по7 по липня 2013 року. Всього було проаналізовано: 663 матеріали друкованих видань та 269 публікацій новинних сайтів.

У липні кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних  друкованих медіа  залишається на рівні останніх півроку і майже дорівнює червню: політичної  8,1% (червень 10,4% ); комерційної  – 7,4%  (6,9%); кількість неналежно маркованої реклами 10% (11%  у червні).

Незважаючи на період літнього «джинсового» затишшя, у липні газета «Донецкие новости» примудрилась побити попередні власні рекорди по джинсі (56,7%  у вересні 2012), надрукувавши 63%  (!)матеріалів з ознаками замовних.

В інтернет – виданнях у липні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності у липні більша, ніж у друкованих –10,6%  (у друкованих –8,1%); щодо комерційної, то її показник менший –3,7%, ніж у паперових виданнях – 7,4%.
У Донецьку, Криму і Харкові замовні матеріали переважають у друкованих медіа, а от у Львові та Сумах замовники надають перевагу електронним медіа; у Вінниці показник приблизно однаковий і в друкованих, і в онлайн-виданнях.
В цілому більше половини  (45,3%) матеріалів в стрічці новин сумських електронних медіа, на думку експертів, є неякісними.

Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах майже не змінюється, починаючи з квітня – 3,99 у липні (3,98 у квітні ) бали з можливих 6-ти. 

Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

  Незважаючи на те, що активність замовників джинси у липні мала б знизитись завдяки відпусткам, кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних медіа, як свідчить моніторинг, не зменшується, і залишається на рівні минулих півроку: політичної – 8,1%; комерційної – 7,4%; неналежно маркованої реклами – 10% (у червні, відповідно, 10,4%, 6,9% та 11%).   

Найактивніше морочили голову читачам, пропонуючи викривлену інформацію, журналісти  друкованих видань Донецька – 30,6% ( у червні -22,8% ); Сум – 17,8% ( у червні 29,3% ); Харкова –15,7%; Вінниці – 12%.

У липні газета «Донецкие новости» примудрилась побити попередні власні рекорди по джинсі (56,7% у вересні 2012), надрукувавши 63% замовних матеріалів. Тобто, на думку незалежних експертів, більше половини (!) публікацій на шпальтах цієї газети дезінформують читачів. Не набагато краще змістове наповнення у «Вечірній Макіївці» – 41% інформації мають ознаки замовності;  «Вечерний Донецк» пропонує 27, 5 % «заказухи». До передовиків, які продовжують наполегливо пропонувати читачам неправдиву інформацію, належать також: сумські: «Білопільщина» – 27%; «Вперед» – 22,5%; «Ваш шанс» – 22% ; «Вінничина» – 26,7% ; «Крымское время» – 26,5%; «Львівська газета» – 16,7%;  «Харковские известия» – 26,5%. 

У липні, замовні новини від першого віце-прем’єра пана Вілкула (http://osvita.mediasapiens.ua/material/20940) тепер винесені у заголовки харківських ЗМІ. «А.Вилкул: «Люди должны быть обеспечены стабильнм теплоснабжением», «Время» №86 від 2.07.2013 – без автора. Вилкул: «Всемирный банк поддержит еще два проекта в сфере ЖКХ «Вечерний Харьков» №72 – автор також невідомий. Інформагенція «Статус кво»: «Первый вице-премьер Вилкул возглавит колонну байкеров на музыкальном фестивале» (http://www.sq.com.ua/rus/news/kultura/01.07.2013/pervyj_vice_premer_vilkul_vozglavit_kolonnu_bajkerov_na_muzykalnom_festivale).

На думку незалежних експертів, присутність віце-прем’єра в регіональному інформаційному просторі другий місяць поспіль говорить про організований характер публікацій і має ознаки політичної замовності та цензури.

Кримські експерти відзначили, що з 8 публікацій, які  вони віднесли до немаркованої політичної реклами,  6 – на підтримку «Партії регіонів», 4 з них, вірогідно, надіслані прес-службою партії. Експерти звертають увагу на подібні матеріали у кримських та у вінницьких газетах («Крымская правда» Віктор Котульський «Сильні регіони - сильна країна» та вінницька «РИА» «Сильні регіони - сильна країна»).

Онлайн. В інтернет – виданнях у липні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності у липні більша, ніж у друкованих –10,6%  (у друкованих –8,1%); щодо комерційної, то її показник менший –3,7%, ніж у паперових виданнях – 7,4%.

На таблиці внизу добре видно, що у Донецьку, Криму та Харкові замовні матеріали переважають у друкованих медіа, а от у Львові та Сумах замовники надають перевагу електронним медіа або самі вони зневажливо ставляться до свого контенту. У Вінниці показник приблизно однаковий і в друкованих, і в онлайн-виданнях.

Активно вправляються у маніпулюванні читачами електронні медіа всіх регіонів: Сум –45,3%; Львова  – 11,9%;  Харкова – 10%; Вінниці – 9,5%; Криму – 5,8%; Донецьк – 4,8%.

Майже половина матеріалів у стрічні новин на сумському сайті «Xpress», з точки зору експертів, мають ознаки замовності. (У червні цей новинний ресурс  побив усі рекорди в інших виданнях за більше ніж півтора року моніторингу, розмістивши вбивчі 76% інформації.). Сайт «Сумиінфо» перевершив свої «здобутки» у минулому місяці – 43% джинси (32,5% було у червні).

  У цілому, майже половина  (45,3%) матеріалів в стрічці новин сумських електронних медіа, на думку експертів, є неякісними.

Чимало недобросовісної інформації розмістили також інтернет-видання: «Вінниця -інфо» – 19,1%; харківські «Статус кво» – 12% та «Об’єктив» – 8%; донецький «Ура –інформ» – 7,5%; кримський сайт «Комментарии» – 7%.

Харківські експерти, які у липні оцінювали свої та львівські видання, зазначають,  «у львівській пресі матеріалів з ознаками замовності вполовину менше ніж у харківській, як і неналежно маркованих матеріалів. В газетах «Експрес» та  «Ратуша» джинси протягом моніторингового тижня не виявлено. В онлайн - виданнях обох регіонів кількість замовних матеріалів майже однакова. Проте у харків’ян зовсім не виявлено неналежно маркованих публікацій…».

 Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах майже не змінюється, починаючи з квітня – 3,99 у липні (3,98 у квітні ) бали з можливих 6-ти.  На думку експертів, журналісти друкованих ЗМІ усіх міст демонструють невисокий рівень професійності: Донецька – 3,61бала (у червні – 3,55); Львова – 4,31бала (4,26 ); Харкова – 4,19 (4,34 ); Вінниці – 4,31(4,02 ); Криму – 4,04 бала (3,69) ; Сум – 3,49 бала (3,80). Вищий фаховий рівень у липні має, за оцінками моніторингу, журналістська спільнота Львова, Вінниці та Харкова, Криму. 

Найбільш професійними визнаються вінницькі та львівські медійники: середній бал за час моніторингу – Вінниця– 3,93 бала і Львів – 3,92 бала;  Крим – 3,78, Донецьк – 3,56, Харків – 3, 54. Найгірша ситуація із дотриманням журналістських стандартів у Сумах – 3,39 бала.

Професійно працюють протягом року також  журналісти Львова (4,62 – 4,31), щоправда з різким падінням, яке трапилося напередодні виборів 2012 (бал 3,50 у вересені).

Професійну нестабільність у поданні новин демонструють харківські журналісти; за оцінками експертів якість матеріалів іде то вгору, то вниз (див. графік), що може свідчити про ситуативне пристосування до замовлень – чим більше замовних публікацій, тим нижче якість контенту.

Загалом, рівень дотримання професійних стандартів у друкованих виданнях – 3,99 бала та електронних – 4,11бала майже не відрізняються, при  цьому вони  майже ідентичні показникам червня 2013(у червні 3,94; 4,12 бала).

У липні, традиційно журналісти найкраще дотримуються стандартів достовірності, точності та оперативності, але погано відокремлюють факти від коментарів, дотримуються балансу думок та розкривають теми публікацій. Лише у половині матеріалів (49%  у друкованих і 50% в онлайн) проблеми розкривалися повно; в 38% матеріалів друкованих видань і тільки у 21% електронних було дотримано балансу; у 71% контенту газет факти відокремлювалися від коментарів (відповідно у 75% новин на сайтах). Журналісти інтернет-видань подавали інформацію оперативніше – 72% (57% друкованих); їх інформація була майже стовідсотково достовірною і точною.

Експерти відзначають, що серед кримських ЗМІ, найкраще дотримуються професійних стандартів журналісти онлайн- видань (середній бал – 4,45 проти 4,04).

«Серед друкованих кримських видань на першому місці як і раніше «Крымская газета» – 5,11 балів, де більшість матеріалів  відповідають вимогам професійної журналістики, але третина матеріалів все ще не має балансу думок та повноти інформації. На другому місці газета «Крымская правда» (4,72). Найнижчі бали отримала газета «Голос Крыма» (3,00)», вважають кримські експерти. [1]

Завдяки моніторингу можемо зробити висновок, що незважаючи на гарячий період відпусток, коли політична та бізнес-активність падає, замовники джинси не відпочивають, а «джинсарі» регіональних видань продовжують збирати «врожай».

Детальніше про ситуацію у регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР: http://cure.org.ua/ua/proekti/potochni-proetki/montoring-profesjnih-sta.html.

УОЦРвикористовує методологію моніторингу, що розроблена проектом «У-Медіа» ІнтерньюзНетворк(www.umedia.kiev.ua) спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) танеурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua). 

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць по плаваючому графіку 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значимість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок / точок зору ; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіа експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та працюючих журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами.Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформза підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

 

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн -медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: Вінниця: РЕАЛ, 33-й канал, РИА, Місто, Вінниччина, Газета по-українськи; Вінниця-інфо, Май він; Донецьк: Жизнь, Донбасс неделя, Донецкие новости, Вечерний Донецк, Вечерняя Макеевка, Панорама; Новости донбасса, Ура Информ; Крим: Голос Крыма, Крымская правда, Крымское время, Первая Крымская, Севастопольская газета, Крымская газета; Комментарии: Крым, Новый Севастополь; Львів: Високий замок, Експрес, Львівська пошта, Львівська газета, Ратуша, КП в Украине; Zaxid.net, ZIK; Суми: Данкор, Сумщина, Панорама, Ваш шанс, Вперед, Білопільщина; Сумиінфо, Express; Харків: Время, Слобідський край, Главное, Харьковские известия, Вечерний Харьков, Трибуна трудящих; Статус кво, Объектив.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору,що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз Нетворк.

 



[1] В цитаті наводимо оцінки, які виставили місцеві експерти кримським медіа. В узагальненому звіті середні бали можуть відрізнятись з огляду на оцінки експертів з іншого регіону.

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90