УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
21.08.2014.

Аналітичний звіт з моніторингу регіональних ЗМІ - ЛИПЕНЬ 2014

Аналітичний звіт з моніторингу регіональних ЗМІ
Український освітній центр реформ (УОЦР)
Липень 2014

Регіональні медіа замовчують трагічні події, подаючи читачам безтурботну картину життя

У липні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності в друкованих виданнях зменшилася порівняно з квітнем удвічі. Регіональні медіа розмістили 8,7% (19,6%  у квітні) матеріалів з ознаками замовності з них 4,6% (13,2%  –  у квітні) політичного характеру  й  4,1% (6,4% у квітні) комерційного.

Неупереджено висвітлювали події  журналісти видань: сумської «Данкор», вінницьких  «Вінничини» та «Місто»; харківського випуску «КП в Україні», львівських «Ратуші», «Експресу», «Львівської пошти» та львівського випуску «КП в Україні».

У липні лідерами в антирейтингу стали друковані видання Харкова і Сум, які розмістили найбільше матеріалів із ознаками замовності – відповідно 11,2% 10,8.

У липні найчастіше дезінформували громадян, засмічуючи шпальти матеріалами з ознаками замовності вінницькі «РИА» – 23,3% та «33 канал» – 17,7%%; «Вечерний Харьков» - 23,8%; «Московский комсомолец» – 21,4%; сумські «Білопільщина», «Сумщина» - по 19%;  та «Львівська газета» – 18,8%.

Кількість матеріалів із ознаками замовності в Інтернет - медіа в липні дещо зменшилася – 6,9% (у квітні 7,2%). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано 4,6% (5,7%  у квітні)  від усіх оцінених, комерційного натомість збільшилося – 2,4% (1,5% ). Кількість неналежно маркованої реклами також трохи спадає – 0,3% (0,7%).

Вже кілька місяців поспіль експертами не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності в електронних виданнях «Новости Донбасса» та «Ура інформ». Натомість, інформаційна агенція ЗІК подала у липні – 28,6%, матеріалів із ознаками замовності .

Середній бал дотримання журналістських стандартів у липні дещо збільшився як у друкованих медіа 3,95 бала, так і в електронних – 4,26 (3,85 та 4,06  у квітні) бала відповідно з можливих 6-ти.

 

Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

Експерти оцінювали третій тиждень липня (з 14 по 20 липня),  час, коли на  Сході продовжується неоголошена війна проти України, терористи звірствують, захоплюючи людей у заручники, гинуть мирні жителі, а російська пропаганда продовжує наступальну інформаційну агресію.

Харківські експерти відзначили тенденцію до замовчування трагічних подій в Україні: неоголошеної війни Росії проти України, інформаційної агресії, загибелі українських військових та мирних людей. На думку медіаексперта Юрія Хомайка, якщо судити про ситуацію в країні та, зокрема, у прифронтовій Харківській області з 14 по 19 липня  по газетах «Время» (власник Фельдман)та  «Харьковские известия», то складеться враження, що взагалі ніякої війні на сході, жодних  загроз для України немає.

Протягом тижня перші шпальти газети «Время» присвячені таким «надважливим» темам: не можна ловити у день більше 3 кг риби (17. 07); треба дотримуватися правил протипожежної безпеки, (18. 07) тощо. Тільки у номері від 15. 07 головна стаття присвячена ситуації у газовій сфері, та й там зовсім не враховуються останні політичні події. «Щоправда, у тому ж номері розміщено матеріал про гуманітарну допомогу мирним мешканцям Донбасу. Втім, на жаль, він має ознаки політичної замовності, акцентуючи увагу на позитивних характеристиках Фонду Олександра Вілкула «Українська перспектива», - зазначають харківські експерти. Ще більш безтурботну картину життя малює газета «Харьковские известия»: будні зоопарку, розваги у центральному парку культури і відпочинку, дівчата з модельних агентств прибирають місто, бібліотека проводить конкурс дитячого малюнка, місцева влада планує впорядкувати сквер і таке інше.

Серед кримських ЗМІ найбільш відверту антиукраїнську позицію займає газета «Крымская правда»,  - відзначають харківські експерти, які у липні оцінювали Крим. Це й не дивно, бо ще до анексії півострова газета послідовно виступала проти Майдану. А от на всі події у материковій Україні редакція подає одну єдину точку зору. Це посилюється ще й заголовками, які там вигадують для стрічки новин: «Хунта выпрашивает», «Фашисты меняют тактику», «“Яйценюх” совсем сдурел», «Небо “Укропии” небезопасно»… Апофеозом безсоромності можна вважати заголовок до інформації про замах на голову МВС Арсена Авакова: «Жаль, что промазали». Викликає здивування, що газета, де так раді, що Крим став російським, саме російським новинам зовсім не приділяє уваги.

Донецький експерт Володимир Кіпень зазначає: «Незважаючи на те, що основним інформаційним наповненням  видань є тема АТО та діяльність ДНР, «Вечерний Донецк» продовжує активно «піарити» мера Донецька О. Лук’янченка та олігарха Р. Ахметова. В «Донецких новостях», в свою чергу, по традиції, продовжують вихваляти «благодійницю» Тетяну Бахтеєву разом з «миротворцем» Ринатом Ахметовим».

Донецькі експерти відзначають значне падіння якості матеріалів, що пояснюється складністю умов та тиском на абсолютну більшість донецьких ЗМІ з боку терористів, а головне – відтоком кадрів. Однак, навіть в умовах певної обмеженості в діях, вони намагаються працювати.

«Аналізуючи он-лайн версії газет, можна зробити такі висновки. По-перше, тональність заголовків та акценти помірковані. Уникаються слова «терористи» або «сепаратисти». По-друге, недостатньо аналітичних матеріалів щодо військового конфлікту на сході України, їх причин та можливих наслідків. По-третє, саме журналістських матеріалів дуже мало. Здається, що зараз деякі ЗМІ перетворились на ресурси, які розміщують офіційні прес-релізи та «копі-пасти», наприклад, як в газеті «Жизнь», - зазначає експерт Валерій Кочуєв.

У цей напружений для України час об’єктивно висвітлювали події журналісти  «Данкору» (Суми), «Вінничини» та «Міста» (Вінниця); харківського випуску «КП в Україні», львівських «Ратуші», «Експресу», «Львівської пошти» та «КП в Україні».

У липні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зменшилася порівняно з квітнем удвічі. Регіональні медіа розмістили 8,7% (19,6% у квітні) матеріалів з ознаками замовності з них 4,6% (13,2%  –  у квітні) політичного характеру  й  4,1% (6,4% у квітні) комерційного.  Кількість неналежно маркованої реклами натомість зросла майже вдвічі  – з 7% у квітні до 13,1% у липні. 

У липні лідерами в антирейтингу стали друковані видання Харкова і Сум, які розмістили найбільше матеріалів із ознаками замовності – відповідно 11,2% 10,8 (16,1%  і 20%  - у квітні). Мало поступаються й журналісти Вінниці – 9,3% (18,6% - у квітні). При цьому бачимо, що у всіх оцінюваних регіонах показники впали приблизно вдвічі, а у лідера останніх місяців – Донецька – показник джинси знизився у три із половиною рази – із 26% у квітні до 7,2% у липні.

Липневі лідери з розміщення матеріалів з ознаками замовності:

Вінниця: газети «РИА» – 23,3% та «33канал» – 17,7%; Харків: «Вечерний Харьков» - 23,8%; «Московський комсомолець» – 21,4%;

Суми: «Білопільщина», «Сумщина» - по 19%; Львів: «Львівська газета» – 18,8%.

«У липні львівські ЗМІ, що включені у моніторинг, зафіксували рекордний мінімум матеріалів із ознаками замовності: чотири із шести друкованих видань не подали жодної такої публікації, - наголосив експерт, керівник медіа проектів Львівського прес-клубу Роман Шостак. – Чотири друкованих видання – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «КП в Украине» (львівські сторінки) – досягли абсолютного результату за критерієм «достовірність (посилання на джерела)».

Натомість, у «Львівській газеті» було опубліковано 18,8%  замовних матеріалів з числа відібраних для моніторингу. Ще більший відсоток матеріалів із ознаками замовності подала у липні інформаційна агенція ЗІК – 28,6%.

Інтернет - медіа

Кількість матеріалів із ознаками замовності в електронних медіа в липні незначно зменшилася – 6,9% (у квітні 7,2%). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано – 4,6% (5,7%  у квітні)  від усіх оцінених, комерційного натомість збільшилося – 2,4% (1,5% ). Кількість неналежно маркованої реклами дещо зменшилася – 0,3% (0,7%).

Найактивніше «джинсували», розмістивши велику кількість матеріалів із ознаками замовності  web-медіа Львова – 15,5%; Вінниці – 14,3%; Сум – 10%; Харкова – 7,1% .

Великий відсоток матеріалів із ознаками замовності розмістили львівський ZIK –28,6%, «Вінниця – інфо» – 19,1%;  харківський «Статус кво» – 14,3%; сумські «Express» та «Сумиінфо» – по 10%.

 Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у липні майже не змінився як у друкованих медіа 3,95 бала, так і в електронних – 4,26 (3,85 та 4,06  у квітні) бала відповідно з можливих 6-ти. Професіоналізм  журналістів Донецька було оцінено у 3,76 бала , Харкова – 4,23 бала , Криму – 4,08 бала, Сум –  4,35 бала,  Львова – 3,63 бала . Журналісти Вінниці, майстерність яких у квітні була оцінена експертами  найвище ( 4,28 бала), у липні знизили свій показник до 3,64 бала.

Загалом у липні, матеріали у друкованих та електронних медіа не відрізнялися від того рівня дотримання журналістських стандартів, який ми спостерігаємо вже більше двох з половиною років. Публікації відповідали стандарту достовірності (95% інформації ); точно вказували назви, імена, дати та події (відповідно  87% в друкованих медіа та 85% в онлайн), реагували по-можливості оперативно (61% друк та 80% онлайн). При цьому рідше відокремлювали факти від коментарів (у 72% та 79% друк/онлайн відповідно), майже не дотримувались балансу думок і точок зору (30% та 23%  матеріалів збалансовані) й залишали багато питань з проблем, про які розповідали читачам. Розкривалися теми не повно, без відповідних пояснень, довідок та статистики (52% і 60% відповідно).

Висновки: Отже, незважаючи на те, що загальний рівень замовних матеріалів у липні порівняно з квітнем, зменшився вдвічі, замало приводів для оптимізму.  Експерти пов’язують зменшення кількості джинси з традиційним літнім періодом зниження подачі реклами й із загальною ситуацією в країні, що призвела до руйнації звичного «партрегіонального» керівництва, яке раніше «накачувало» кількість політичної замовності та цензури. У Донецьку більшість газет не виходить повноцінно, та традиційним замовникам матеріалів зараз не до «джинси». В той час, коли на Сході продовжується жорстока  неоголошена війна Росії проти України, терористи звірствують, захоплюючи людей у заложники, гинуть мирні жителі, а російська пропаганда веде наступальну інформаційну агресію, деякі регіональні медіа продовжують розміщувати «джинсу», або демонструють повну сліпоту, замовчують трагічні події, подаючи читачам безтурботну картину життя.

Примітка: Враховуючи складну військово-політичну ситуацію в донецькій області та м. Донецьку, обмеження діяльності місцевих засобів масової інформації, були внесені зміни у перелік ЗМІ, що підлягають моніторингу. Крім того, було прийнято рішення провести моніторинг онлайн версій (сайтів) ряду друкованих видань, які не виходили в друк, але розміщували на своїх ресурсах матеріали. Станом на 14 липня 2014 року заміні підлягали наступні видання: газета «Донбасс» та «Донбасс неделя» замінена на газету «Московский Комсомолець» (друкований варіант) (вибір був зроблений за результатами опитування серед осіб, що розповсюджують пресу - газета “МК” була вказана, як одна з найпопулярніших серед споживачів); щотижневик «Панорама» на он-лайн версію «Муниципальной газеты».        Окрім вищевказаних ЗМІ оцінювались, традиційно популярні та відомі в Донбасі газети «Жизнь» (он-лайн версія), «Донецкие Новости» (он-лайн версія; друкований варіант виходив, як додаток до газети «Сегодня» та як спецвипуск на звільнених територіях донецької області), «Вечерний Донецк» (он-лайн версія; припинила вихід у друкованому варіанті 12 липня 2014 року), «Вечерняя Макеевка» (друкований варіант), а також інтернет-видання «Новости Донбасса» і «Ура-Информ.Донбасс» як одні з найбільш прогресуючих і таких, що впливають на формування громадської думки.

Моніторинг друкованих та Інтернет - медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон  представлений шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за липень, що здійснювався з 14 по 20 липня 2014 року. Всього було проаналізовано: 655 матеріали друкованих видань та 257 публікацій новинних сайтів.

Детальніше про ситуацію у регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР: http://cure.org.ua/ua/proekti/potochni-proetki/montoring-profesjnih-sta.html.

УОЦР використовує методологію моніторингу, що розроблена проектом «У-Медіа» ІнтерньюзНетворк( спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць по плаваючому графіку 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значимість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок / точок зору ; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіа експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та працюючих журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами.Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформза підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн -медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли:

  • Вінниця: РЕАЛ, 33-й канал, РИА, Місто, Вінниччина, Вінницька газета; Вінниця-інфо, Май він;
  • Донецьк: Жизнь, Московський Комсомолець , Донецкие новости, Вечерний Донецк, Вечерняя Макеевка, Муниципальная газета; Новости донбасса, Ура Информ;
  • Крим: Голос Крыма, Крымская правда, Крымское время, Первая Крымская, Севастопольская газета, Крымская газета; Комментарии: Крым, Новый Севастополь;
  • Львів: Високий замок, Експрес, Львівська пошта, Львівська газета, Ратуша, КП в Украине; Zaxid.net, ZIK;
  • Суми: Данкор, Сумщина, Панорама, Ваш шанс, Вперед, Білопільщина; Сумиінфо, Express;
  • Харків: Время, Слобідський край, Главное, Харьковские известия, Вечерний Харьков, Трибуна трудящих; Статус кво, Объектив.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору,що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз Нетворк.

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90