УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
15.08.2012.

Результати моніторингу ЗМІ: Львів, липень 2012

ЛЬВІВ
ЛИПЕНЬ 2012

Львівський прес-клуб у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк»  з 16 до 22 липня 2012 року моніторив шість друкованих видань у Львівській області - «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «ZIK»  і дві інформаційні агенції -  «ZIK» і «Zaxid.net».
У липні експерти оцінили 103 матеріали у шести друкованих ЗМІ і 44 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ).
У підсумку в липні відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях до всіх оцінених матеріалів становить 7,34% (для порівняння, у травні – 8,91%, у червні – 7,77). Цього разу експерти не виявили жодного неналежно маркованого матеріалу в трьох виданнях – «Експрес», «Ратуша» і «Львівська газета». Удвічі зменшено кількість неналежно маркованих матеріалів у «Львівській пошті» – 10% (червень – 20%).
Матеріалів із ознаками замовності у шести друкованих виданнях зафіксовано 11,01% від загальної кількості проаналізованих матеріалів. Це більше, ніж у червні – 9,71%, але менше, ніж у травні – 12,87%.  
Найбільше матеріалів із ознаками замовності опублікувала «Львівська газета» (25%), на другій позиції – «ZIK» - 18,75%, на третій – «Ратуша» - 13,33%, на четвертій – «Львівська пошта» - 10%,  на п’ятій – «Високий замок» - 8%. Жодного матеріалу з ознаками замовності не зафіксовано в газеті «Експрес». Відсоток матеріалів із ознаками замовності в інформагенціях «ZIK» і «Zaxid.net» становить відповідно 18,18% (травень – 9,52%, червень – 17,39%) і 27,27% (травень – 14,59%, червень – 26,09%) до всіх оцінених матеріалів. Тобто - що ближче до виборів, то більше інформагенції розміщують матеріалів з ознаками замовності.
У  липні, на відміну від червня (6,52%), експерти не зауважили в електронних виданнях жодного неналежно маркованого матеріалу. Тобто, за цим критерієм, електронні ЗМІ повторили власний рекорд травня – 0% неналежно маркованих матеріалів. Зате кількість публікацій із ознаками замовності в липні збільшилася, порівняно з червнем, і складає 22,73% (травень – 11,9%, червень - 21,74%).
Моніторинг дотримання журналістських стандартів традиційно відбувався за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
З травня у львівських друкованих ЗМІ простежується тенденція поліпшення дотримання журналістських стандартів. Якщо в травні середній бал дотримання журналістських стандартів становив 3,87 бала, у червні – 4,75, то в липні – вже 4,97 (з шести можливих балів). Найкращим цей показник у липні – 5,13 і 5,02 бала відповідно є в газетах «Ратуша» (травень – 3,53, червень – 5,08) і «ЗІК» (травень - 4,13, червень – 4,79). На третю позицію за дотриманням журналістських стандартів вийшла «Львівська пошта» - 5,0 (травень – 3,67, червень – 4,54), четверту сходинку посіла «Львівська газета» - 4,93 (травень – 3,55, червень – 4,38), на п’ятій, з однаковою кількістю балів, – по 4,88 - «Високий замок » (травень – 3,53, червень – 4,75) та «Експрес» (травень – 4,33, червень – 5,0).
У липні найвищий середній бал – 0,93 (з 1 можливого) львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність (посилання на джерела)». 0,90 – за «точність», 0,88 – за «відокремлення фактів від коментарів», 0,80 – за «оперативність»,  0,74 – за «повноту фактів» і 0,72 – за «баланс думок». Останній критерій упродовж півроку, відколи триває моніторинг, є найбільш проблемним і в рейтингу стандартів традиційно посідає останню позицію.
В електронних ЗМІ Львівщини середній бал дотримання журналістських стандартів, на відміну від друкованих, демонструє негативну динаміку. Якщо в травні він становив 4,19 бала, у червні - 4,46, то в липні – 4,02 бала. Експерти оцінили дотримання журналістських стандартів інформагенціям «ZIK» та «Zaxid.net» відповідно у 4,68 та 4,14 бала. Але якщо у червні розбіжність в оцінці була несуттєвою – лише на 0,05 бала, то в липні вона становить 0,54 бала. Інформагенції найліпше дотримують стандарт «достовірності (посилання на джерела)» – 0,89 (червень – 0,87). Лише на 0,03 нижче за «достовірність» оцінено «відокремлення фактів від коментарів» - 0,86 бала (червень – 0,80). За «точність» виставлено – 0,82 (червень – 0,80), «оперативність» - 0,77 ( червень – 0,83). На п’ятому місці в рейтингу дотримання журналістських стандартів – «повнота фактів» - 0,64 ( червень – 0,59). І за найнижчим балом – 0,43 ( червень – 0,57) оцінено «баланс думок».
«Найбільш загадковим матеріалом липня було журналістське розслідування, підписане Андрієм Світликом, під заголовком «По той бік загорожі» у «Львівській газеті» і «По той бік огорожі» у «Ратуші», - зауважив експерт моніторингу, керівник медіа-проектів ГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак. – Дата виходу однакова – 19 липня. Ця публікація, крім різних заголовків – «огорожа-загорожа» - у «Ратуші» подана у скороченому варіанті. За критеріями журналістських стандартів таке журналістське розслідування повинно належати до матеріалів із ознаками замовності – однаковий текст у двох виданнях – куди експерти і зарахували його. Проте зробили це із одним застереженням: оскільки у матеріалі автор критикує великий заміський маєток головного редактора «Експресу» Ігоря Починка, яким буцімто мали б користуватися - як рекреаційною зоною - журналісти всієї України, то, можливо, «Андрій Світлик» мав пересторогу, що газети наважаться опублікувати його розслідування, тому подав свій матеріал одразу у дві. І за «теорією неймовірності» маловідомому автору поталанило одночасно у двох газетах. Сподіваємося, востаннє, бо навіть якщо «Андрій Світлик» не псевдонім, повторювати такий авторський трюк буде неетично навіть для того, хто справді займається журналістськими розслідуваннями».
Найбільше матеріалів із ознаками замовності, крім щоденної екологічно-комерційної теми смороду у Львові, зібрала передвиборча кампанія. Чи то ЗМІ зробили лідерами-замовниками партію «Україна – Вперед!», Партію регіонів і об’єднану опозицію ВО «Батьківщина», чи то самі ці політичні сили погоджуються оприлюднювати матеріали про свою діяльність під будь-якими рубриками, окрім як «політична реклама», експертам офіційно невідомо.  
У липні львівські експерти  моніторили ЗМІ Криму: друковані видання - «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета» та електронні ЗМІ – «Крым. Комментарии» та «Новый Севастополь». Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести друкованих виданнях Криму становить 3,80 бала, в електронних – 3,50. Відсоток неналежно маркованих матеріалів у друкованих ЗМІ Криму становить 12,28%, з ознаками замовності – 25,44%, в он-лайн виданнях відповідно – 0% і 15,91%.
«Ситуація з порушеннями стандартів та матеріалами ймовірно замовного характеру в кримській пресі залишається невтішною. Із наближенням виборів стало ще важче зрозуміти щодо окремих публікацій, чи це замовний матеріал, у якому просувається та вихваляється позиція однієї зі сторін конфлікту (політичного протистояння), чи вияв персональних політичних поглядів автора матеріалу. Зокрема, це стосується багатьох публікацій у газетах «Крымское время», «Крымская газета» та «Крымская правда», а також інтернет-виданнях. Уже традиційно найбільші проблеми є з дотриманням стандарту балансу (неувага до другої точки зору – спадщина радянської парадигми журналістики) та повноти. Є також проблеми із відокремленням фактів від коментарів: дуже часто в інформаційному матеріалі про певну конфліктну ситуацію автор, починаючи з тенденційного заголовка і продовжуючи оцінковими судженнями в тексті, програмує читачів на сприйнятття ситуації в тому чи іншому ключі. Загалом ці самі проблеми ми зустрічаємо у ЗМІ інших регіонів, але в Криму вони, як мені видається, стоять гостріше», - наголосив викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.


Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90