УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
13.01.2014.

Результати моніторингу ЗМІ: Вінниця, листопад 2013

ВІННИЦЯ
ЛИСТОПАД 2013

НОВЕ ДРУКОВАНЕ ВИДАННЯ ДОЛУЧЕНО ДО МОНІТОРИНГУ ТА ЩЕ ДВА ОН-ЛАЙН ВИДАННЯ ВІННИЧЧИНИ

Вінницька експертна група оприлюднила результати моніторингу за листопад 2013 року шістьох друкованих місцевих видань та двох он-лайн видань. В цілому було оцінено 94 публікації в газетах «33-й канал», «РІА»,  «Реал», «Вінниччина», «Місто» та «Вінницька газета» та 42 публікації в Інтернет-виданнях – «Вінниця-інфо» та «МайВін». Комунальна  «Вінницька газета», яка є дотаційним органом Вінницької міської ради вперше є об’єктом дослідження. До цього – це була «Газета по-українські», редакція якої з листопада не функціонує як самостійна редакція, а має лише власкорів. Окрім цього експерти долучили до моніторингу ще два он-лайн видання, які мають високий рейтинг відвідуваності. Втім, ці моніторингові дані будуть доступні лише вінницьким журналістам, а не долучені до загальнонаціонального.  Всього оцінено 136 журналістських робіт. Моніторинг здійснювався у вересні двома експертними групами – з Вінниці та Донецька.

Підсумки моніторингу в листопаді наступні. За думкою вінницьких експертів лідером з розміщення на сторінках вінницьких видань матеріалів із ознаками замовності у листопаді є  є «Вінницька газета». Поява чотири матеріалів пояснюється тим, що видання є органом Вінницької міської ради. На другому місці - лідерство по розміщенню політичних матеріалів тримає комунальна газета «Вінниччина». По комерційній джинсі - найбільше матеріалів  газеті у «33-й канал». Лідерство двох комунальних видань пояснюється тим, що  на їхніх сторінках з’являються матеріали, які популяризують дії місцевої влади. Втім, редакції газет відповідно не маркують ці матеріали. Редколегії не пояснюють читачеві, що ці матеріали надруковані на замовлення влади, а, відповідно, беруть на себе відповідальність за їхній зміст, нав’язуючи це читачеві.

 Стосовно он-лайн видань, то найбільше матеріалів з ознаками замовності на сайті «Вінниця-інфо» - 6 матеріалів. Натомість сайт «Майвін» - експерти відзначили лише один такий матеріал.  Проте вперше за час моніторингу, на цьому сайті рекордна кількість матеріал «неналежно маркованих». До цього часу експерти відзначали, що редколегія видання, дослухавшись думки моніторингової групи, почала маркувати всі рекламні матеріали. Результати листопада виглядають наступним чином:

ДОТРИМАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ

Щодо дотримання журналістських стандартів, то у порівнянні із вереснем, то жодне друковане видання не перетнула планку «4.00» балів. Це найгірший результат за останнє півріччя. Середній бал складає – 3.48.  Натомість експерти відзначають покращення стандартів у матеріалах он-лайн видань – середній бал 4.31. «Слабкім місцем» у роботі журналіста залишаються такі критерії: «баланс думок» - 0.25 середній бал за листопад (макс – 1),  «оперативність»- 0.38, «повнота фактів» - 0.51. На жаль, досить часто журналісти не вказують часові рамки подій. Багато матеріалів програють у критерії «баланс думок». Кореспонденти чи за браком часу на написання матеріалу, чи за не бажанням подати різні точки зору – посилаються лише на одне джерело. 

У листопаді вінницькі експерти оцінювали харківську пресу. Вкотре приємно вразило видання «Комсомольська правда в  Україна –Харків». Якщо у решті видань матеріали і теми, які порушують журналісти на сторінках своїх видань, повторюються і, переважно, беруться із ініційованих владою, НДО заходів, то у КП – ньюзмейкером є сама редакція. Експерт Ірина Ярошинська зазначає: «Коли після прочитання харківської преси, відкриваєш «комсомолку», то складається враження, що журналісти видань живуть у різних інформаційних просторах». Варто зазначити, що в КП – найменша кількість матеріалів із ознаками замовності (лише один) і та й бал щодо дотримання журналістських стандартів – найвищий (5 із 6).  Експерти також зазначають, що практично кожне видання цього тижня присвятили одну-дві публікації питанню євроінтеграції України. Втім, не завжди це виважені, не забарвлені різними політичними відтінками матеріали. Так, наприклад, в Вечерньому Харкові публікації – «Кто виноват в провале євроінтеграции» и « Накануне вильнюского саммита», в «Слобідському краї» - «Що таке ЄС і з чим його їдять?». Також експерти відзначають, що як і у вінницьких виданнях, у найбільш тиражних газетах в листопаді традиційно з’являються матеріали, ініційовані прес-службою віце-прем’єра Вілкула. Не зважаючи, що моніторингові групи звертали на це увагу у аналітичних звітах та присвячуючи цьому окреме журналістське розслідування – пан Вілкул залишається «героєм роману».

Моніторинг здійснювала група вінницьких експертів у складі Наталі Болховської, Юрія Пархомчука та Ірини Ярошинської.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів). 

Представлені дані є судженнями, що відображають погляд експертів. Звіт не претендує на стовідсоткову об’єктивність. Слід також враховувати, що оцінці підлягали лише матеріали новинного та інформаційного характеру за третій тиждень вересня. Інші матеріали до експертної оцінки не бралися. Ця  вибірка була продиктована вимогами проектного завдання і не залежала від суб’єктивних поглядів членів експертної групи.

Результати моніторингу друкованих і Інтернет засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може вважатися  як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90