УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
11.03.2013.

Результати моніторингу ЗМІ: Харків, січень 2013

Харків

Січень 2013

З  21 по 26 січня 2013 року  Харківський прес - клуб  продовжив моніторинг  регіональних  газет: «Вечерний Харьков», «Время»,  «Слобідський край», «Трибуна трудящих», «Харьковские известия», та інтернет-видань «Статус кво» та  «Об’єктив» на дотримання журналістських стандартів та ознаки політичної і комерційної замовності або «джинси».

Замість газети «Главное», яка припинила свій вихід з 1 січня, до огляду було взято харківський випуск газети «Комсомольская правда в Украине».

Загалом оцінено  105 матеріалів у друкованих виданнях і 42– в он-лайн.

Як показує моніторинг, у січні відсоток «джинси» у харківській пресі повернувся на листопадовий рівень 19%, у грудні він складав на 1 %  більше - 20% .Значно зменшилась кількість матеріалів з ознаками замовності і в стрічках новин ІА «Статус кво» та Медіа групи «Об»єктив». 14% у січні проти 26% у грудні, хоча листопадового рівня 10% не досягла.

 Січень 2013

 ЗМІ

Оцінено матеріалів

Політична джинса

Комерційна джинса

Всього "джинси"

% джинси

Неналежно марковані матеріали

% неналежно маркованих

Время

19

1

4

5

26%

1

5%

Слобідський край

18

1

0

1

6%

0

0%

Комсомольская правда. Харківський випуск

16

1

2

3

19%

0

0%

Харьковские известия

20

5

2

7

35%

0

0%

Вечерний Харьков

15

0

1

1

7%

0

0%

Трибуна трудящих

17

1

2

3

18%

1

6%

Всього в друкованих виданнях:

105

9

11

20

19%

2

2%

 

 

 

 

 

 

 

 

Статус кво

21

3

2

5

24%

0

0%

Об"єктив

21

0

1

1

5%

0

0%

Всього в он-лайн виданнях:

42

3

3

6

14%

0

0%

На думку харківських експертів, одним з яскравих прикладів «довгограючої джинси» у харківських ЗМІ можна вважати висвітлення ситуації, яка склалася навколо підприємств Харківський коксовий завод та «Термолайф». Екологічні організації, спираючись на свідчення людей, які мешкають поблизу, і тих, хто втратив здоров’я, працюючи на цих підприємствах, наполягають на закритті виробництв, бо викиди в атмосферу жаливо впливають на здоров’я. Також вони вимагають матеріальної компенсації постраждалим. У той же час власники підприємств, яких підтримує влада, намагаються переконати, що це конкуренти (і, до речі, політичні опоненти) готують рейдерське захоплення заводів, а саме виробництво абсолютно безпечне. У цьому конфлікті преса цілком на боці влади. Аргументи іншої сторони, якщо і приводяться, то відразу висміюються, коментуються  зневажливим тоном. Саме так висвітлювали цей конфлікт газети «Время» і «Харьковские известия» у грудні, продовжили у січні («Коксовый завод, “Экоцид” и театр абсурда» - «Время». 24. 01 и «В угаре конфликта» - «Харьковские известия»  24. 01), і це не припинилось і у лютому («Как из кокса выжать все соки?» – «Харьковские известия» 2.02) експерти схильні бачити у  цьому цілеспрямовану замовну кампанію по дискредитації екологів та пересічних громадян, що виходять на акції протесту та виступають зі зверненнями, вимагаючи закрити шкідливі виробництва.

Експерти також не вважають нормальним, що у дні страшної ожеледі усі ЗМІ друкували зведення з травмпунктів, інформацію про перешкоди на автошляхах та таке інше, але майже не торкалися питання, чому комунальні служби знову погано підготовлені до зими і не  спроможні оперативно реагувати на кліматичні негаразди. Замість того газети і сайти не жаліли місця, щоб пояснити, як потрібно падати без ризику щось поламати, як надати самому собі першу допомогу при легкій травмі, які пристрої бажано додавати до взуття, щоб не посковзнутися…Звісно, і такі поради у пресі не стануть зайвими, але вони не відміняють обов’язок журналіста з’ясувати, чому ситуація склалася майже за Ільфом і Петровим: «спасение утопающих – дело рук самих утопающих». Заради справедливості, треба відмітити, що аналогічна картина і у львівських ЗМІ.   Харківські регіональні експерти Володимир Ревенко та Юрій Хомайко аналізували інформаційний простір Львівщини і звернули увагу на таке.   

У львівській пресі привертає увагу висвітлення конфлікту бізнесмена і народного депутата (фракція «УДАР») Ярослава Дубневича з правоохоронними органами. Безумовна підтримка у цьому конфлікті саме Дубневича дозволяє припустити замовний характер матеріалів, оприлюднених у газетах «Високий  замок» (№10 від 22. 01) та особливо «Львівська газета» (№4 від 24.01). При тому «Львівська газета» ще й дозоляє собі звинувачувати колег з газети «Експрес» у, ніби то, замовності журналістських розслідувань протиправної діяльності Дубневича. Хоча саме у «Експресі» (№6, 24 – 31. 01) надрукована стаття «Справа на мільярд”: гучні обшуки почалися», автори якої (підписано: «відділ розслідувань») утримуються від спокуси робити передчасні висновки, а просто тримають ситуацію під контролем.

Всі без виключення львівські ЗМІ засудили виключення у цьогорічних тестах з історії України діячів національно-визвольного руху, та появу замість того у тестах інших постатей, переважно комуністичних керманичив. Втім, жодна газета не запросила до коментаря прихильників таких змін. У власних коментарях кожен автор-журналіст вибирав з нових персон тих, хто, мабуть, особисто йому не до вподоби. Одним – Шелест та Щербицький (та чи добре не знати тих, хто довгий час « хазяйнував» в Україні?), іншим – генерал Брусилов ( значна постать Першої світової війни), треті не задоволені тим. яких саме дисидентів 60-х років викинули, а яких залишили. Це змусило наших експертів констатувати відсутність балансу думок та не відокремлення фактів від коментарів.    

Моніторинг оцінки дотримання  стандартів у друкованих та електронних ЗМІ Львівщини харківськими експертами показав ті ж проблеми, що і на Харківщині. Матеріалам бракує балансу думок та повноти представлених фактів. Загальний середній бал за критеріями львів’янам  експерти зі Сходу поставили вищий ніж в харківським 3,46 друкованим ЗМІ (харківським 3,01), середній бал для 4,02 для електронних (харківським он-лайн виданням 3,29),

У харківських друкованих ЗМІ  моніторинг січня показав зниження  загального балу дотримання журналістських стандартів 3,01   проти  3,26 грудня та 3,18 у листопаді (з шести можливих балів.)

 

Січень 2013

Грудень 2013

Достовірність (посилання на джерела)

0,75

0,76

Точність

0,74

0,78

Оперативність

0,47

0,47

Відокремлення фактів від коментарів

0,54

0,59

Повнота предст.фактів /інф.по проблемі

0,29

0,38

Баланс думок / точок зору

0,21

0,27

Донецькі експерти, які аналізували  публікації  харківської преси оцінили їх вище. Загальний бал за критеріями склав 3,34

В електронних  ЗМІ  Харкова  у січні загальний бал дотримання журналістських стандартів  виріс порівняно з груднем  3,29 проти  3,00 , але не піднявся до листопадового – 3, 69 з шести можливих балів .

Рейтинг критеріїв он-лайн ЗМІ Харкова виглядав так: 

проблемні:

Січень 2013

Грудень 2012

«баланс думок» - 

0,24

0,38

«повнота фактів»-    

0,25

0,21

середні:

 

 

«оперативність»

0,69

0,50

«відокремлення фактів від коментарів»

0,62

0,50

найвищі показники:

 

 

«достовірність (посилання на джерела)»

0,94

0,74

«точність»

0,80

0,67

Донецькі експерти, які аналізували  матеріали зі стрічок новин ІА «Статус кво» та медіа групи «Об»єктив»  оцінили їх вище. Загальний бал за критеріями склав 4,14 з шести можливих балів.

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк». Регіональні експерти Володимир Ревенко та Юрій Хомайко перед початком виконання проекту  пройшли навчання з методики здійснення моніторингу медіа в «Інтерньюз Нетворк».

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 - баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 - оперативність; 3 - достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 - відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 - точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 - повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90