УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
24.01.2013.

Результати моніторингу ЗМІ: Суми, листопад 2012

СУМИ

ЛИСТОПАД 2012 року

ЗАМОВНІСТЬ СТРІМКО ПАДАЄ, ЯКІСТЬ ПОВОЛІ ЗРОСТАЄ, – ТАКИМИ ПОБАЧИЛИ СУМСЬКІ МЕДІА ЕКСПЕРТИ ПРОЕКТУ З МОНІТОРИНГУ В ПЕРШИЙ ПІСЛЯВИБОРЧИЙ МІСЯЦЬ

 Порівняно до жовтня, у листопаді середній показник кількості матеріалів із ознаками замовності впав більше, ніж утричі

 У листопаді  було здійснено моніторинг шести друкованих та двох Інтернет-видань регіону: обласних газет «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс» та районних «Вперед» (Сумський р-н) і «Білопільщина» (Білопільський р-н); сайтів «Сумиінфо» та «Всі Суми». Була проведена відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій у таких числах видань: «Білопільщина»: №151-154 від 10 листопада, №155-158 від 17 листопада; «Ваш шанс»: №46 від 14-21 листопада; «Вперед»: № 49 від 9 листопада, № 50 від 16 листопада; «Данкор»: № 45 від 7 листопада, №46 від 14 листопада; «Панорама»: № 47 від 14-21 листопада; «Сумщина»: № 104 від 14 листопада. Також оцінювалися матеріали сайтів: «Сумиінфо» – за 12-17 листопада; «Всі Суми» – за 5-17 листопада. Розширення часового відрізку моніторингу сайту «Всі Суми» пов᾽язане з його переформатуванням, що привело до різкого зменшення власного контенту та соціально значимої інформації. Загалом оцінено в друкованих виданнях 100 публікації, у Інтернет-виданнях 42 матеріали. Всього – 142 журналістські роботи.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, дослідження засвідчило, що після виборів їх кількість значно зменшилася. Серед друкованих видань  найбільше таких матеріалів продовжує розміщати газета «Сумщина»: 56,25% від оглянутих (у жовтні – 61,9%). З другої позиції газету «Білопільщина» змістило видання «Ваш шанс», що має 27,78% матеріалів із ознаками замовності від оглянутих (у жовтні – 40 %).

Третьою за кількістю розміщення матеріалів із ознаками замовності стала газета «Вперед» –  26,67%. Це єдине друковане видання, де після виборів кількість матеріалів із ознаками замовності зросла – у жовтні їх було 20%. 

Четверту позицію займає газета «Білопільщина», яка розмістила 20% матеріалів зі ознаками замовності від оглянутих. Тут маємо різкий спад кількості таких матеріалів, оскільки попереднього місяця їх було 61,11%.

«Панорама» та «Данкор» показали нульовий показник матеріалів із ознаками замовності серед оглянутого масиву.

Щодо кількості матеріалів із ознаками замовності  на сайтах. Як і у друкованих виданнях, тут виразно зменшилася їх кількість матеріалів. Так, сайт «Сумиінфо» дав показник 9,52% – після жовтневих 68,18%. Сайт «Всі Суми» повернувся до свого стабільного показника 4,76% (у жовтні –42,86%) матеріалів даної категорії.

Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з наступного графіка.

Стосовно матеріалів, які мають неналежне маркування, то вони  розміщені таким чином: «Панорама» – 25%, «Ваш шанс» – 11,11%, «Сумщина» – 6,25%.  У інших газетах матеріалів із неналежним маркуванням не відстежено. Відтак бачимо, що їх кількість на загал теж помітно зменшилася.

Порівнюючи перший довиборчий місяць із першим повиборчим, констатуємо: у друкованих виданнях середній відсоток матеріалів із ознаками замовності і цензури знизився від 36,67% до 21%; у Інтернет-виданнях – від 55,81% до 7,14%. Відмінність яскрава.

Отож, не можна не повторитися, що вибори насправді є «жнивами» для ЗМІ. Що, власне, є закономірним, аби не накладалося на українську реальність, де спостерігаємо невідповідність цих «жнив» закону про рекламу. Причому аргументація використання замовних матеріалів часом необґрунтована. Бо ж деякі керівники ЗМІ кажуть, що вимога про немаркованість матеріалів надходить від замовників і це ніби впливає на вартість розміщення матеріалу. Але ж чому вимога, наприклад, замовника Олександра Волкова, чиї матеріали за даний моніторинговий період знаходимо у трьох газетах, такі неоднакові? Публікація «Олександр Волков: «Низький уклін Вам, сумська громадо!» у газеті «Панорама» виходить хай із неналежним, але маркуванням, а в газетах «Білопільщина» та «Вперед» - взагалі немаркованою? Подібні приклади зустрічалися і в попередні місяці. Нагадаємо: у газеті «Вперед» матеріали йшли з неналежним маркуванням, у «Білопільщині» – ті ж самі – взагалі без маркування.

 У зв᾽язку з цим пригадується ситуація з останнього медіа-заходу, що відбувся за результатами нашого моніторингу. В розмові про «джинсу», зокрема, про малу присутність її на сторінках газети «Вперед», пролунала репліка: «Це визначає рівень газети й відповідно ставлення до неї: не несуть туди «джинси», бо газета слабка». Між тим, як бачимо з наведених тут підсумків листопадового моніторингу, після виборчого місяця газета «Вперед» піднялася на третю сходинку за кількістю замовних матеріалів. Отже, справа не лише у вимогах замовника чи якості видання. У чому ж? Над цим варто поміркувати редакторам.

Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки за матеріал  (від найвищої – до найнижчої): 

Щодо дотримання окремих стандартів, то на першу позицію в друкованих виданнях, як і у минулі місяці, вийшла  точність – 0,92; на другій позиції знову достовірність  – 0,82 бала;  На третій – оперативність – 0,77 бала.  

Цього місяця найкритичніша ситуація з критерієм балансу думок – 0,16 бала (у жовтні – 0,17 бала, у вересні – 0,15, у серпні  0,18 бала). Дещо поліпшилася ситуація з критерієм повноти наданої інформації – 0,25 бала (у жовтні – 0,16 бала; у вересні –  0,29 бала, у серпні – 0,45).

 Знову порівняно зріс показник критерію відокремлення фактів від коментарів – 0,38 бала (у жовтні  – 0,36 бала; у вересні – 0,27 бала, у серпні – 0,35).

На сайтах цього місяця першість займає точність – 1 бал. Другу позицію поділили  оперативність і достовірність – по 0,9 бала. Відокремлення фактів від коментарів – 0,81 бала. І найгірша ситуація традиційно з балансом думок і повнотою представлення інформації – 0,1 та 0,19 бала.

Якщо взяти середню оцінку для всіх медіа, що оглядалися, то бал за дотримання стандартів нарешті дещо піднявся й становить  3,46. Тобто тенденція спаду якості матеріалів, що спостерігалася впродовж виборчих місяців (жовтень – 3,33 бала; вересень – 3,36; серпень –  3,41; липень – 3,57), нарешті перервана. Хоча показник її не досягає липневого рівня, відпоки ми почали цей спад спостерігати.

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, проректора Української академії банківської справи та Володимира Садівничого, кандидата наук із соціальних комунікацій, докторанта Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90