УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
28.04.2014.

Результати моніторингу ЗМІ: Суми, березень 2014

СУМИ
БЕРЕЗЕНЬ 2014

БЕРЕЗЕНЬ ЗАСВІДЧИВ, НАСКІЛЬКИ КОЛИШНЯ ВЛАДА ВПЛИВАЛА НА МІСЦЕВІ ЗМІ

Сумські експерти констатують різке зниження матеріалів із ознаками замовності та цензури у провладних виданнях,

У березні було здійснено моніторинг шести друкованих та двох Інтернет-видань регіону: обласних газет «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс» та районних «Вперед» (Сумський р-н) і «Білопільщина» (Білопільський р-н); сайтів «Сумиінфо» та «XPress» за визначений період з 3 до 9 березня.

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Білопільщина»: № 25-28 від 22 лютого, №29-31 від 1 березня, №32-34 від 8 березня; «Ваш шанс»: №10 від 5-12 березня; «Вперед»: № 5 від 7 лютого,  № 6 від 14 лютого, № 7 від 28 лютого, №8,9 від 7 березня; «Данкор»: № 10 від 5 березня; «Панорама»: № 10 від 5-12 березня; «Сумщина»: № 7 від 26 лютого, № 8 від  5 березня. Також оцінювалися матеріали сайтів: «Сумиінфо» за 3-9 березня і «XPress» за 20 лютого – 9 березня. Збільшення часових рамок моніторингу окремих газет і одного сайту пов᾽язане з браком необхідного контенту у виданнях за визначений період. Загалом оцінено у друкованих виданнях 125 публікацій, у Інтернет-виданнях 45 матеріалів. Всього – 170 робіт.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх кількість у березні виразно зменшилася.

У друкованих виданнях на першому місці газета «Білопільщина». ЇЇ показник – 32% матеріалів із ознаками замовності та цензури. Минулого місяця ця газета обіймала другу позицію, маючи 41% матеріалів із відповідними ознаками. Напередодні перша позиція цієї газети дорівнювала 48%. Вже за цими цифрами бачимо, як знизився рівень замовності у зв′язку зі зміною політичної ситуації в країні.

Другу позицію розділили «Сумщина» та «Панорама», де знайдено по 17% матеріалів із ознаками замовності. Нагадаємо: у січні «Сумщина» була третьою за даним показником, маючи 32% таких матеріалів (грудень – 33%). «Панорама» у січні,  мала найменше матеріалів із ознаками замовності та цензури –  8% (такий же показник був у грудні).

На третьому місці газета «Ваш шанс» із показником 13%. Минулого моніторингового місяця видання мало 24% (у грудні – 28%).

Четверту сходинку зайняла газета «Вперед» – 11%, спустившись із першої у січні позиції  – 47% (грудень –  40%).

П᾽ята – газета «Данкор», у якій експерти не виявили матеріалів із ознаками замовності (січень –  13%, грудень – 7%).

Щодо сайтів. Тут ситуація також докорінно відмінна від попереднього моніторингового місяця. Нагадаємо, у січні «XРress» дав 61% публікацій із визначеними ознаками, «Сумиінфо» – 71% (у грудні відповідно 83% і 79%). Цього місяця  маємо в  «XРress» 26%  і в «Сумиінфо» 18%. Тобто кількість замовних матеріалів у  «XРress» знизилася більше, ніж наполовину, у «Сумиінфо» - майже в чотири рази. (Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з графіка №1.)

Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності, то політична, як і досі, переважає: у друкованих виданнях маємо 16 матеріалів «політики» (у січні – 29) і 4 «комерції» (у січні – 3).  На сайтах відповідно 10 і 0 матеріалів (грудень – 31 і 0).

Стосовно публікацій, що мають неналежне маркування, то вони  розподілилися так: «Ваш шанс» –  33% (січень – 28%), «Панорама» – 26% (січень – 24%), «Білопільщина» – 24% (січень – 32%),  «Вперед»  – 16% (січень – 0%), «Сумщина» – 6% (січень – 16%),  у «Данкорі» неналежно маркованих матеріалів не знайдено.

На сайтах: «XРress» – 2%, на «Сумиінфо»  неналежно маркованих матеріалів не виявлено.

Графік №1: моніторинг матеріалів із ознакам замовності та цензури 

Порівнюючи середні показники оглянутих сумських медіа, маємо засвідчити, що  у друкованих виданнях відсоток матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 16. У січні цей показник становив 26%. Тобто пониження становить 10%.

Щодо Інтернет-видань, то тут середній показник –  22 % це втричі менше, ніж у січні, коли відсоток становив 66.

Отже, середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону склав 19%.  У січні у середньому ми мали 46% таких матеріалів, у грудні - 54 відсотків. Тобто наразі наочно   спростовується твердження про те, що колишня влада не чинила тиску на окремі видання чи не купувала інші. Аргументом цього може служити дослідження одного з комунальних видань. Через відсутність необхідного контенту у березневому числі газет, експерти змушені були оглядати і лютневі газети, що виходили за колишньої влади. Наприклад, у «Білопільщині»  № 25-28 від 22 лютого ми оглянули 13 публікацій. Три з них – неналежно марковані,   10 – власне журналістські матеріали. З них у 7 (!) публікаціях експерти виявили ознаки замовності та цензури. Тобто фактично 70% журналістських робіт мають такі ознаки. У №29-31 від 1 березня та №32-34 від 8 березня розглянуто 12 публікацій. Із них три – неналежно марковані матеріали. Із решти – 9 журналістських робіт – лише у одного матеріалу виявлено ознаки замовності, що становить 9% від загального числа.

Про сайти навіть говорити не доводиться – перепад показників надто виразний: зник замовник – знизився рівень «джинси».

Редактор газети «Вперед» Наталія Сенько у своїй авторській публікації «Думки вголос» (№8,9 від 7 березня) відверто згадує про тиск, який чинився досі з боку влади і з яким полегшенням нині редакційний колектив сприймає його відсутність.

Звичайно, не можна передбачити, яку інформацій політику вибере для себе влада нова. Україна вже не раз спостерігала, як новопризначенці замість вибудовувати іншу, демократичну, інформаційну політику дозволяють своїм прес-службам множити свою «славу» за зразком попередників і навіть не замислюються, яке враження цим складають про себе. Проте саме оцей перехідний етап виразно демонструє рівень впливу на ЗМІ та облудність владних декларацій про свободу слова в країні.

Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):

«Данкор» –              4,27    (січень – 3,88; грудень – 4,54; листопад – 4,29; вересень – 3,6);

«Вперед» –               3,8      (січень – 3,87; грудень – 3,93; листопад – 3,53; вересень – 3,47);

«Сумиінфо» –           3,75    (січень – 3,54; грудень – 3,79; листопад – 3, 68; вересень – 3,79); 

«Білопільщина» –     3,73    (січень – 3,87; грудень – 4,00; листопад – 3,87; вересень – 3,67);

«Сумщина» –            3,5      (січень – 3,64; грудень – 4,36; листопад – 4,00; вересень – 3,44);

«Ваш шанс» –           3,47    (січень – 3,5; грудень – 4,07; листопад – 3,93; вересень – 3,6);

«XРress» –                3,43     (січень – 3,62; грудень – 3,7; листопад – 3,89; вересень – 3,74);

«Панорама» –           3,4      (січень – 4,13; грудень – 4,00; листопад – 4,08; вересень – 2,92).

(Ситуацію щодо дотримання показників стандартів якості можна  побачити на  графіку №2.)

Щодо дотримання окремих стандартів, то на першу позицію у друкованих виданнях вийшла достовірність – 0,92. На другому місці оперативність – 0,84 (минулого місяця вона була четвертою  – 0,79). Третьою йде точність – 0,83. На четвертій позиції показник відокремлення фактів від коментарів – 0,73.

Знову знизився й без того невисокий  показник балансу думок – 0,13 (минулі місяці – 0,15 та 0,25). Повнота наданої інформації – 0,24 (минулі місяці – 0,22 та 0,38).

Середня оцінка друкованих видань за дотримання критеріїв – 3,69 (у січні – 3,81 бала; у грудні –  4,15).

На сайтах цього місяця на першій позиції точність – 0,93.  Другу позицію з показником 0,85 ділять   достовірність і оперативність.  На третьому місці   показник відокремлення фактів від коментарів – 0,83.     «Повнота представлення інформації» складає 0,1; і «баланс думок»   – 0,02 бала. Середній бал сайтів за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях таким чином становить – 3,59 (у січні – 3,58; у грудні – 3,74).

Отже, середня для всіх медіа оцінка – 3 цілих і 695 тисячних бала, власне, ті ж самі 3,7 бала, що були у січні. (У грудні –  3,95 бала, у листопаді – 3,87 бала).

Графік №2: моніторинг матеріалів на предмет дотримання стандартів.

У січні сумські експерти досліджували вінницькі  медіа. На думку експертів, більше, ніж це може знадобитися читачеві, приділено уваги призначенню нового голови Вінницької обласної державної адміністрації: від його возвеличення до підданя сумніву здатності керувати областю. За деякими з цих публікацій бачиться ставлення тих чи інших газет до народного депутата Петра Порошенка.

Газета «Реал» подала роз’яснення щодо незрозумілості з призначенням та звільненням начальника обласного управління внутрішніх справ. Інші видання на факт призначення–звільнення–призначення головного міліціонера області не зреагували.

Всі аналізовані нами медіа висвітлили факт виявлення на території заводу «Сотка» машин швидкої допомоги та факт студентських реакцій на ректорів та директорів ВНЗ. Ця інформація вбачається значимою для регіону й тому їй приділяється значна увага.

Не оминули увагою журналісти всіх аналізованих видань і Володимира Гройсмана, який із Вінницького міського голови пішов на посаду віце-прем’єра. Однак газета «Місто» пішла найдалі в означеній темі й окрім інформування вдалася до таких речей, як  просування  інтересів однієї сторони та уміщення елементів, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта.

Найвищої уваги заслуговують матеріали про стан медицини в області загалом та в обласній медико-соціальній експертній комісії.

Загалом, на думку експертів, вінницькі видання так само зменшили присутність замовних матеріалів.

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, проректора Української академії банківської справи та Володимира Садівничого, кандидата наук із соціальних комунікацій, докторанта Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90