Результати моніторингу ЗМІ: Харків, вересень 2012

ХАРКІВ 
ВЕРЕСЕНЬ 2012

 З 17 по 22 вервсня   Харківський прес - клуб  продовжив моніторинг  регіональних  газет: «Вечерний Харьков», «Время», «Главное», «Слобідський край», «Трибуна трудящих», «Харьковские известия», та інтернет-видань «Статус кво» та  «Об’єктив» на дотримання журналістських стандартів та ознаки політичної і комерційної замовності або «джинси».

Загалом оцінено  137 матеріалів у друкованих виданнях і 42– в он-лайн.
Як показує моніторинг, після відносного літнього «затишшя» в харківських друкованих ЗМІ у вересні кількість матеріалів з  ознаками замовності збільшилась і склала 32% проти 27% у серпні. Як і у попередні місяці політичної «джинси» в газетах більше ніж комерційної. Майже у всіх газетах з’являються матеріали, які можна вважати «джинсою», оскільки цілком ідентичні тексти виявлені в інших ЗМІ. Єдина газета обласного центру, яка використовує маркування «Політична реклама» - це «Слобідський край».
У вересні експерти відзначили зменшення кількості замовних матеріалів в онлайн-виданнях. Для порівняння, за  тиждень моніторингу у серпні у стрічках новин медіа групи «Об»єктив» та агенції «Статус кво»  матеріалів з ознаками «джинси» було 23%, а у вересні 14%. І на відміну від друкованих в он-лайн ЗМІ переважає комерційна «джинса».

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина. 
У вересні зафіксовано підвищення показників дотримання журналістських стандартів у харківських друкованих ЗМІ - 3,94 (з шести можливих балів) проти – 2,92 у серпні.
Моніторинг показав, що найбільше преса любить  «точність» -0,94 (з 1 можливого) у вересні проти 0,64 у серпні, «посилання на джерела» –0,91,  у серпні цей показник складав 0,70, далі іде  «оперативність»- 0,78 - у  серпні  0,52.  Критерій «відокремлення фактів від коментарів» -0,75,  у серпні цей показник складав -0,57. 
Найбільш проблемними  для харківської преси залишаються критерії «баланс думок» - 0,25 у вересні - 0,19 у серпні та «повнота представлених фактів» у вересні - 0,32, у серпні - 0,29. У газеті «Харьковские известия» лише в одному матеріалі з усіх розглянутих експерти знайшли баланс думок, таж історія з критерієм «повнота представлених фактів». 
У вересні вперше за весь час моніторингу в електронних ЗМІ  Харкова був зафіксований нижчий загальний бал дотримання журналістських стандартів - 3,67 ніж у друкованих - 3,94.

Рейтинг критеріїв он-лайн ЗМІ Харкова у вересні виглядав так:

«достовірність (посилання на джерела)» - 0,86 у серпні - 0,76

«відокремлення фактів від коментарів – 0,81 у серпні -  0,64

«точність» 0,74 у серпні - 0,64  

«оперативність» - 0,69 така ж , як у серпні -0,69

«баланс думок» - 0,26, у серпні 0,24,

«повнота фактів» 0,31, у серпні - 0,26

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 - баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 - оперативність; 3 - достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 - відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 - точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 - повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів). 
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. 
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.