УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
13.01.2014.

Результати моніторингу ЗМІ: Львів, листопад 2013

ЛЬВІВ
ЛИСТОПАД 2013

ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 18 до 24 листопада 2013 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області - «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Комсомольская правда в Украине» (львівські сторінки) і дві інформаційні агенції -  «ZIK» і «Zaxid.net». 

Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».  

У листопаді експерти оцінили 98 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.

Тенденція з розміщення «джинси» в друкованих ЗМІ в листопаді була дуже подібна до вересневої – місяця останнього моніторингу: в усіх друкованих виданнях (5 з 6) експерти зафіксували матеріали з ознаками замовності. Не зауважена «джинса» лише на львівських сторінках «Комсомольской правды в Украине».

Але при цьому майже вдвічі зменшено середній показник матеріалів з ознаками замовності. Якщо у вересні найбільше газетної площі під «джинсу» віддала «Львівська газета» - 75%, то в листопаді ця цифра в неї скоротився втричі - до 25%. У «Львівській пошті» відсоток матеріалів з ознаками замовності зменшився з 26,67% до 17,65%, в «Експресі» з 12,50% до  6,67%. І лише у «Високому замку» кількість матеріалів з ознаками замовності залишилася майже незмінною – у вересні 25% - у листопаді 23, 53%, а в «Ратуші» відбувся несуттєвій ріст таких публікацій – з 11,76% до 12,50%.

Отже, якщо у вересні 25% матеріалів у друкованих виданнях мали ознаки замовності, то в листопаді – 14,59%. Пропорція комерційної і політичної «джинси» становила 50 на 50.

У листопаді неналежно маркованих матеріалів також зафіксовано вдвічі менше, ніж у вересні,  - 3,06% проти 6,25%.  Тож в підсумку, в листопаді цей показник майже повернувся до липневого - 4,17%. Причому, листопадовий результат утворили лише два видання - «Львівська пошта» і «Високий замок». Решта чотири ЗМІ  - «Експрес», «Львівська газета», «Комсомольская правда в Украине», «Ратуша» усі рекламні матеріали промаркували згідно з Законом «Про рекламу». 

Інформаційні агенції - «Zaxid. net» і «ZIK» у листопаді, як і у вересні, не розміщували неналежно маркованих матеріалів. Скоротився в цих ЗМІ загальний відсоток інформацій з ознаками замовності – до 2,38%.

Показник дотриманні журналістських стандартів у листопаді (3,42 бала з 6 можливих) майже не змінився, порівняно, вереснем (3, 27 бала) і є досить низьким. Для порівняння, у квітні-червні-липні він становив відповідно 4,16 – 4,13-4,18 бала. Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьмома критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.

За виданнями бали розподілено так: «Експрес» і «Ратуша» - по 3,60, «Високий замок» - 3,56, «Львівська пошта» - 3,47 «КП в Украине» - 3,18, «Львівська газета» - 3.13.

Рейтинг шести журналістських стандартів – незмінний з липня: найвищий середній бал – 0,95 з 1 можливого львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність або посилання на джерела інформації». «Точність» - на другій позиції – 0,71, «відокремлення фактів від коментарів» - на третій – 0,65, «оперативність»  - на четвертій – 0,42 бала. «Повнота фактів» і «баланс думок» - знову посіли останні сходинки рейтингу: відповідно – 0,38 і 0,31 бала з 1 можливого. 

Журналістські стандарти в двох електронних ЗМІ Львівщини дотримані ліпше. Середній показник – 4,57, індивідуальні - «Zaxid.net» - 4,81, «ZIK» - 4,33.

Високим відповідно є і рівень дотримання окремих стандартів в електронних ЗМІ: «достовірність (посилання на джерела)» – 0,98 бала, «точність» – 0,95, «відокремлення фактів від коментарів» – 0,93, «оперативність» - 0,83. Найгірше електронні ЗМІ дотримали такі стандарти, як «повнота фактів» - 0,62 і «баланс думок/точок зору» – 0,24 бала.

Особливістю листопадового моніторингу є вирівнювання середнього показника дотримання стандартів у львівських друкованих ЗМІ, - каже керівник медіа проектів Львіського прес-клубу Роман Шостак. – Однак у кожному із шести стандартів є свої лідери і аутсайдери. Найліпше газети дотримували вимоги достовірності (посилання на джерела), а найгірше – балансу думок/точок зору. У листопаді закріпилася цьогорічна тенденція вищого дотримання стандартів журналістських матеріалів в інформаційних агенціях, ніж у друкованих ЗМІ. Цьому сприяють, як мінімум, два фактори: намагання оперативно і повно у коротких жанрах викласти необхідну і достатню інформацію з висвітлюваної теми, а також можливість використання посилання (лінкування) на історію цього висвітлення. Вочевидь, у найближчому майбутньому матеріали друкованих видань доцільно буде оцінювати разом із їхніми електронними версіями, в яких газетні публікації  доповнюються і розвиваються.

 

У вересні львівські експерти моніторили також ЗМІ Криму: друковані видання «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета» та он-лайн видання «Новый Севастополь» і «Комментарии».

 - Зважаючи на різнотипність аналізованих паперових видань Автономної республіки Крим (тижневики, щоденні газети) та їх різножанровий характер, загалом стверджуємо, що таких стандартів, як оперативність, достовірність інформації, її точність та повнота поданих фактів у висвітлюваних проблемах більшою мірою авторами журналістських матеріалів дотримано,  - вважає завідувач кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка професор Борис Потятиник.  -  Стосовно балансу думок/точок зору у публікаціях (які, зазначимо, не завжди містили конкретну проблему) та відокремлення фактів від журналістських оціночних суджень, то збереження цих стандартів простежуємо доволі рідше, а в певних випадках фіксуємо їх повну відсутність.

Щодо ознак замовності матеріалів, то порівняно з аналізованими інтернет-ресурсами, у пресі натрапляємо як на політичну джинсу (особливо у висвітленні діяльності президента Януковича, місцевих депутатів), так і на комерційну (господарський потенціал держави, пропозиція товарів та послуг, опис характеристик автомобілів (у контексті матеріалу на іншу тематику) тощо).

Щодо інтернет-видань, то, з огляду на виключно інформаційний характер розглянутих нами повідомлень, ми не простежили явних ознак замовності матеріалів.  Однак щодо стандартів у викладі матеріалів на обох інтернет-ресурсах простежуємо певні відмінності. Інтернет-видання «Новый Севастополь» показало більш якісні результати за стандартом оперативності, відокремлення фактів від коментарів, повноти поданих фактів з проблеми.

Просимо взяти до уваги! 

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90