УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
19.11.2012.

Результати моніторингу ЗМІ: Львів, жовтень 2012

ЛЬВІВ
ЖОВТЕНЬ 2012

Львівський прес-клуб у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 1 до 7 жовтня 2012 року моніторив шість друкованих видань у Львівській області - «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «ZIK»  і дві інформаційні агенції -  «ZIK» і «Zaxid.net». 
У жовтні експерти оцінили 125 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 70 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Нагадаємо, що для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У жовтні відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях до всіх оцінених матеріалів був в межах показників, характерних для п’яти попередніх місяців – 7,20% (у вересні – 7, 56%, у серпні – 10%, у липні – 7,34%, у червні – 7,77%, у травні – 8,91%). Жодного неналежно маркованого матеріалу експерти не виявили лише в одній газеті - «Експрес». У «Високому замку» і «Львівській пошті» - по 4,55% неналежно маркованих матеріалів, у «Ратуші» - 5,26%, у «Львівській газеті» – 5, 56%. Найвищий відсоток неналежно маркованих матеріалів зафіксований у газеті «ZIK» - 23,81%.
Подвоєння кількості матеріалів з ознаками замовності, яке відбулося в серпні (їх відсоток, порівняно з липнем, збільшився вдвічі – з 11,01% до 21,82% від загальної кількості проаналізованих матеріалів) протрималося на цій позначці всю виборчу кампанію. У вересні в шести друкованих виданнях матеріалів з ознаками замовності зафіксовано 21,01%, у жовтні – 18,40.
Найбільше матеріалів із ознаками замовності, як і попереднього місяця, розмістила «Львівська газета» - 44,44% з 18-ти оцінених матеріалів (вересень – 47,37% з 19-ти, серпень – 61,11% - з 18-ти), другу позицію утримує газета «ZIK» - 33,33% з 21-го оціненого матеріала (вересень – 34,78% з 23-ох, серпень – 33,33% з 18-ти), на третій позиції  «Львівська пошта» – 22,73% з 22-ox оцінених, (вересень – 10% з 20-ти, серпень – 13,33% з 15-ти).  «Ратуша» - на четвертій позиції – 15,79% з 19-ти оцінених матеріалів (вересень – 16,67% з 18-ти, серпень – жодного), на п’ятій сходинці – «Високий замок» - 9,09% з 22-ох оцінених матеріалів (вересень – 4,55% з 22-ох, серпень – 15,38% з 26-ти). Найкращий результат у газети «Експрес» - жодного матеріалу з ознаками замовності з 23-ох оцінених ( вересень – 11, 76% з 17-ти матеріалів, серпень - 5,56% з 18-ти оцінених). У 5-ти виданнях матеріалів з ознаками політичної замовності майже в 7 разів більше, ніж матеріалів з ознаками комерційної замовності.
Відсоток матеріалів із ознаками замовності в інформагенції «ZIK» у жовтні сягнув 48,57% з 35-ти оцінених матеріалів (вересень – 38,24%, серпень – 28,57%,  липень – 18,18%, червень – 17,39%, травень – 9,52%). В інформагенції «Zaxid.net» матеріалів з ознаками замовності зафіксовано на кілька порядків менше – 14,29% з 35-ти оцінених (вересень – 35,29%, серпень – 5,71%, липень – 27,27%, червень – 26,09%, травень – 14,59%). Як і в друкованих виданнях, в електронних домінували матеріали з ознаками політичної замовності. Але на відміну від друкованих ЗМІ, електронні не розмістили жодного неналежно маркованого матеріалу, підтвердивши цю позитивну тенденцію, характерну для попередніх місяців.
Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Журналістські стандарти в друкованих ЗМІ Львівщини у жовтні дотримані на 3,99 бала з 6 можливих (вересень – 3,83, серпень – 3,6 бала). Найліпший показник у газети «Експрес» - 4,87 бала (вересень – 3,56, серпень – 3,72, липень – 4,88, червень – 5, травень – 4,33). Майже однаковий показник у «Ратуші» - 4,44 ( вересень – 4,33, серпень – 4,57, липень – 5,13, червень – 5,08, травень – 3,53) і «Високого замку» - 4,43 (вересень – 4,47, серпень – 3,23, липень – 4,88, червень – 4,75, травень – 3,53). Четверта позиція у «Львівської пошти» - 3,77 бала (вересень – 3,83, серпень - 4,31, липень – 4,93, червень – 4,54, травень – 3,67); п’ята – у газети «ZIK» - 3,72 бала ( вересень – 3,70,  серпень – 3,28,  липень – 5,02,  червень – 4,79, травень – 4,13),  шосте місце в рейтингу – у «Львівської газети» - 2,71 (вересень – 3,11, серпень – 2,5, липень – 4,93, червень - 4,38, травень – 3.55).
У жовтні найвищі середні бали – 0,79 ( вересень – 0,78) з 1 можливого львівські друковані ЗМІ отримали за «точність» і 0,78 (вересень – 0,82) – за «достовірність (посилання на джерела)». За «оперативність» виставлено 0,68 бала (вересень – 0,58), за «відокремлення фактів від коментарів» - 0,66 (вересень – 0,74), за «повноту фактів» - 0,57 (вересень – 0,50). Найнижчу оцінку в рейтингу журналістських стандартів традиційно отримав «баланс думок» - 0,51(вересень – 0,42) бала з 1 можливого. 
У жовтні в електронних ЗМІ Львівщини дотримання журналістських стандартів оцінено відповідно у 3,91 бала - «Zaxid.net» (вересень – 3,94,серпень – 3,91, липень – 4,14,)  і 3,06 бала - «ZIK» (вересень – 3,48, серпень – 3,23, липень – 4,68).
Інформагенції, як і в попередні місяці, найліпше дотримуються стандарту «достовірності (посилання на джерела)» – 0,90 бала (вересень 0,88, серпень – 0,93, липень – 0,89, червень – 0,87). «Точність» заслуговує на 0,71 бала (вересень – 0,69, серпень – 0,77, липень – 0,82, червень – 0,8) і майже на аналогічну оцінку – 0,70 бала - «відокремлення фактів від коментарів» ( вересень – 0,70, серпень – 0,63, липень – 0,86, червень – 0,8). За «оперативність» виставлена оцінка 0,53 бала (вересень – 0,73, серпень – 0,67, липень – 0,77, червень – 0,83). На передостанній позиції - «повнота фактів» - 0,41 (вересень – 0,36, серпень – 0,27 липень – 0,64, червень – 0,59) і найгірше в матеріалах агенцій з «балансом думок» - 0,23 бала (серпень – 0,30, липень – 0,43, червень – 0,57).
- Найбільшими проблемами жовтня стали не тільки велика кількість матеріалів із ознаками замовності, що властиво було останньому передвиборному періоду виборної агітації без правил, але й – зумисна чи незумисна – маніпуляція жанрами журналістики та PR, - наголосив керівник медіа-проектів ЛОГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак. - Наприклад, інформагенція «ZIK», вочевидь, аби убезпечити себе від критики щодо замовності матеріалів, до десятка з тих, в яких згадані кандидати у народні депутати, застосувала позначку «PR».  Парадоксально, що цією позначкою були марковані аж три різновиди текстів: 1) матеріали, які є прихованою рекламою; 2) матеріали, які належать до категорії PR-публікацій; 3) матеріали, які на загал відповідають стандартам журналістики, і не повинні були би ніяк спеціально маркуватися. За такою маркувальною логікою, будь-яке публічне згадування про кандидата у народні депутати, навіть якщо воно виправдане інфомаційно і подане об'єктивно, є «рекламою», котру слід приховати значком «PR», що насправді також є порушенням стандартів журналістики – тільки з іншого, неочевидного, їх боку.
У жовтні львівські експерти моніторили також ЗМІ Харківської області: друковані видання - «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих» та електронні ЗМІ – «Статус кво» та «Об’єктив». У друкованих видання відсоток матеріалів з ознаками замовності перевершив львівські показники вдвічі і склав 40%. Причому, матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності тут – майже навпіл. За дотримання журналістських стандартів харківські друковані і електронні ЗМІ отримали майже однакові оцінки: відповідно 2,98 бала і 2,99 бала.
- Рівень дотримання професійних стандартів у харківських ЗМІ в жовтні був украй низький. Показники низки газет навіть не дотягують до 3 із 6 балів. Найвищим показником є 3,56 бала («Вечерний Харьков»). На відміну від інших регіонів, де показники інтернет-видань, зазвичай, вищі, порівняно з газетами, рівень сайтів «Статус кво» і «Об’єктив» приблизно відповідає друкованим виданням – 2,5 – 3,5 балів. У окремих виданнях («Время», «Трибуна трудящих») кількість матеріалів із ознаками замовності становила 60% і більше. Відносно найкращий результат – 18% - у газети «Главное», одначе це видання «надолужує» найвищим показником кількості неналежно маркованих матеріалів (18%). Абсолютна більшість матеріалів із ознаками замовності висвітлюють у позитивному ключі діяльність Партії регіонів та її представників, переважно кандидатів-мажоритарників. Залишається сподіватись, що після виборів ситуація зміниться на краще,- зазначив викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.

Просимо взяти до уваги! 
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90