УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
21.08.2014.

Результати моніторингу ЗМІ: Харків, липень 2014

Харків 
Липень 2014

З 14 до 19 липня 2014 року  Харківський прес - клуб у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк»  продовжив моніторинг  регіональних  ЗМІ: газет «Вечерний Харьков», «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия»,  харківського випуску  «Комсомольская правда в Украине», районної газети «Трибуна трудящих»  та Інтернет видань «Статус кво» та  «Об’єктив».

Моніторинг має на меті визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики та відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»).

Для моніторингу використана методологія Інтерньюз Нетворк, яка розроблена разом з Інститутом масової інформаії (ІМІ) та Телекритикою.

Загалом оцінено:  109 матеріалів  у друкованих виданнях і 42 – в он лайн. Для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і не брали до уваги: короткі інформаційні повідомлення, інтерв’ю,  спортивні матеріали, світські новини, прогнози, передбачення.

У липні  кількість  матеріалів з ознаками замовності  у харківській пресі зменшилась до 11,01% з 15,83% у квітні, а кількість неналежно маркованих матеріалів зменшилась вдвічі до 7,34% у квітні було 15,00%.  

В он лайн виданнях теж дещо зменшилась кількість матеріалів з ознаками замовності з 11,90% у квітні до 9,52% у липні. Неналежно маркованих матеріалів не виявилено. 

На думку медіа експерта Юрія Хомайка, якщо судити про ситуацію в країні та, зокрема, у прифронтовій Харківській області з 14 по 19 липня  по газетах «Время» та  «Харьковские известия», то складеться враження, що взагалі ніякої війні на сході, жодних  загроз для України немає.

Протягом тижня перші шпальти газети «Время» присвячені таким «надважливим» темам: з серпня газета через брак коштів переходить на три випуски за тиждень (16. 07); не можна ловити у день більше 3 кг риби (17. 07); треба дотримуватися правил протипожежної безпеки, бо їх ігнорування приводить до пожеж (18. 07). Тільки у номері від 15. 07. головна стаття присвячена ситуації у газовій сфері, та й там зовсім не враховуються останні політичні події. Щоправда, у тому ж номері розміщено матеріал про гуманітарну допомогу мирним мешканцям Донбасу. Втім, на жаль, він має ознаки політичної замовності, акцентуючи увагу на позитивних характеристиках Фонду Олександра Вілкула «Українська перспектива». Ще більш безтурботну картину життя малює газета «Харьковские известия»: будні зоопарку, розваги у центральному парку культури і відпочинку, дівчата з модельних агентств прибирають місто, бібліотека проводить конкурс дитячого малюнка, місцева влада планує впорядкувати сквер і таке інше.

Більше дійсно актуальних матеріалів у інтернет-виданнях  «Об’єктив», «Статус кво» та газетах «Вечерний Харьков», «Слобідський край», харківському випуску «Комсомольской правды» та районці «Трибуна трудящих». Хоча не може не дивувати, як багато площі (до шпальти) надали всі харківські газети для результатів дослідження  ДП «Харківстандартметрологія» щодо якості різних марок майонезу. Ось що виявилося справжньою «топовою» темою! Експерти бачать у цьому ознаки замовності з боку підприємства, яке проводило дослідження - газета «Харьковские известия» вказала автором публікації прес-службу підприємства.  

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

У липні експерти відзначають підвищення  журналістських стандартів в харківських газетах  він став - 4,35 у квітні було -4,19 (з 6 можливих балів). В електронних ЗМІ  зафіксовано падіння - з 4,36 у квітні до 4,19 у липні.

 

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 - баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 - оперативність; 3 - достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 - відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 - точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 - повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки за матеріали.  Найвищі бали серед газет отримала «КП в Украине» харківський випуск – 4,87 показник квітня - 4,50 Далі видання розташувалися так: «Вечерний Харьков» 4,80 - 4,60, «Харьковские известия» 4,47 - 3,47  , «Время» 4,19 -4,17, «Слобідський край» 4,07 -4,93, «Трибуна трудящих» 3,69 -3,50, Якщо говорити про окремі стандарти, то ситуація у липні  порівняно з квітнем виглядає так:

«точність» 0,97-   0,89, «достовірність (посилання на джерела) 0,96- 0,95,  «відокремлення фактів від коментарів» 0,86- 0,76

«оперативність» 0,65 - 0,71 і найбільш проблемні: «баланс думок» 0,32 - 0,37 «повнота представлених фактів» 0,56 - 0,52

Серед он-лайн  ЗМІ   ситуація виглядає так:  «Об’єктив» 4,57 у квітні - 4,62, «Статус кво» 3,81  - 4,10. Рейтинг окремих критеріїв виглядав так: максимальний  показник  отримує критерій «достовірність (посилання на джерела) 0,98- 1,00, далі іде «точність» 0,93-0,88, на третьому місці з результатом 0,88- 0,86 «відокремлення фактів від коментарів», «оперативність» 0,69- 0,86, Для інтернет-видань (особливо сайту «SQ») основним недоліком залишається відсутність балансу думок, тобто посилання на одне джерело інформації 0,31 у квітні 0,24 та  «повнота представлених фактів»- 0,40 -0,52.

У липні харківські експерти В.Ревенко та В.Хомайко аналізували інформаційний простір Криму. Серед кримських ЗМІ найбільш відверту антиукраїнську позицію займає газета «Крымская правда». Це й не дивно, бо ще до анексії півострова вона послідовно виступала проти Майдану, називаючи українських патріотів не інакше як «боєвиками», «бандерівцями», «путчистами». І ось у номері від 15. 07 головний редактор Михайло Бахарєв розміщає на першій шпальті свою статтю «Проклятое прошлое внутри нас», де обурюється, що досі вздовж автошляхів зберігаються дороговкази  «Ukraine», а також написи українською мовою. Він посилається на свою ж статтю від 20. 06 з красномовною назвою «Узбіччя уже достали!» і висловлює велике незадоволення відповіддю начальника служби автошляхів, що стосовно вже новій Конституції Республіки Крим державними мовами тут є російська, українська та кримськотатарська. Ну. не хоче пан Бахарєв і згадки про  українську! А тому раптом починає викладати бездоказовий компромат на  посадовця, який готував цю відповідь, і робить висновок: «Получил бы Леончиков команду обосновать необходимость использования на дорогах, к примеру, белорусского языка, не сомневаюсь, он бы это сделал. И очень убедительно». Зрозуміло, що авторські коментарі аж ніяк з фактами не пов’язані.

Варто зазначити, що неполітичні матеріали цієї газети, в цілому, відповідають головним журналістським стандартам. А от на всі події у материковій Україні редакція подає одну єдину, з точку зору. Це посилюється ще й заголовками, які там вигадують для стрічки новин: «Хунта выпрашивает», «Фашисты меняют тактику», «“Яйценюх” совсем сдурел», «Небо “Укропии” небезопасно»… Апофеозом безсоромності можна вважати заголовок до інформації про замах на голову МВС Арсена Авакова: «Жаль, что промазали». Викликає здивування, що газета, де так раді, що Крим став російським, саме російським новинам зовсім не приділяє уваги.

Огляд інших кримських ЗМІ дозволяє зробити висновок про певну розгубленість журналістів щодо висвітлення подій в час, який там майже офіційно називають «тимчасовими складностями перехідного періоду». Інакше як перестраховкою (від гріха подалі) важко пояснити, чому переважна більшість інформацій у інтернет-виданнях (особливо на сайті «Крым. Комментарии») взяті виключно з сайтів різних установ нової кримської влади, і експертами майже не зафіксовано балансу думок.

Проте навіть цілком лояльні до нової влади газети не можуть ігнорувати проблем, що виникли перед населенням півострова. Так «Первая Крымская» 11. 07. починає статтю «Россия примет безработных крымчан» з сумної констатації: «После вхождения Крыма в состав России большинство жителей полуострова остались без работы». З цього приводу висловлюються люди, що втратили робочі місця, а для балансу думок наводяться «оптимістичні» прогнози директора Фонду загальнообов’язкового соцстрахування на випадок безробіття. Бо навряд чи кримчанам нададуть оптимізму данні про вакансії у Татарстані, Северодвинську та на Камчатці. Не обійшла увагою ця газета  з наявністю балансу думок і такі проблеми, як отримання паспортів та інших документів згідно з законодавством РФ бізнесу, прийом біженців з Донбасу, налагоджування прямих зв’язків з російськими регіонами.

Втім, жодне видання не дозволяє різних поглядів на ситуацію на сході України, і підміняє факти коментарями. Ставлення до Новоросії, Донецької, Луганської народних республік та їх керівників цілком поважне. Там воюють «ополченцы», а проти них виступає «доморощенная украинская государственность» (щоправда, не хунта і не карателі; і за це вже можна дякувати).

Усі ЗМІ так чи інакше піарять діяльність «прем’єра» Криму Сергія Аксьонова. Він особисто і приватні аптеки з лікарень виганяє, і дивиться, щоб у супермаркетах не зростали ціни, а «Крымская газета» дала ще й репортаж з особистого прийому їм громадян, в ході якого Аксьонов  пообіцяв (і це стало заголовком) «Чемпионке – новую квартиру, жителям Берегового – избавление от произвола» (15. 07).

Набирає оберти кампанія з виборів у Держраду Криму та Законодавчі Збори Севастополя, призначені на 14 вересня. Без будь яких ознак, що це є перевиборча агітація, сайт «Новый Севастополь» двічі за тиждень надає слово Костянтину Затуліну. До цього ж кандидата особливу прихильність демонструє «Севастопольская газета». «Первая Крымская» віддає перевагу партії «Единая Россия», за яку агітують перші особи Республіки Володимир Константинов та Сергій Аксьонов. На сайті «Аргументы» з’явилося два матеріали, що просовують інтереси лідера громадської організації «Деловая Россия» Сергія Габесто, який відверто заявляє про необхідність створення у Держраді свого лобі.

Загальне враження експертів, що кримські ЗМІ теж переживають, як і вся Республіка, «складності перехідного періоду». Можна прогнозувати, що просуватися далі вони будуть у руслі, яке прокладає влада. 

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк». Регіональні експерти Володимир Ревенко та Юрій Хомайко перед початком виконання проекту  пройшли навчання з методики здійснення моніторингу медіа в «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90