УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
21.08.2014.

Результати моніторингу ЗМІ: Суми, липень 2014

СУМИ
ЛИПЕНЬ 2014

ЛИПЕНЬ ПОКАЗАВ НАЙНИЖЧИЙ РІВЕНЬ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ОЗНАКАМИ ЗАМОВНОСТІ І МАЙЖЕ НАЙВИЩУ ОЦІНКУ ЗА ДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ

Сумські експерти зазначили, що місцеві видання у липні як ніколи досі наблизилися до вимог оптимальної подачі матеріалів. 

У липні було здійснено моніторинг шести друкованих та двох Інтернет-видань регіону: обласних газет «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс» та районних «Вперед» (Сумський р-н) і «Білопільщина» (Білопільський р-н); сайтів «Сумиінфо» та «XPress» за визначений період з 14 до 20 числа.

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Білопільщина»: № 86-88 від 12 липня (№№1-9), №89-91 від 19 липня (№№ 10-21); «Ваш шанс»: №29 від 16-23 липя «Вперед»: № 20  від 27 червня  (№№1-3),  № 21 від 4 липня (№№4-7), №22 від 11 липня  (№№8-12), №23 від 18 липня  (№№13-17); «Данкор»: № 29 від 16 липня; «Панорама»: № 29 від 16-23 липня; «Сумщина»: № 27 від 16 липня. Також оцінювалися матеріали сайтів «Сумиінфо» і «XPress» за відповідний період. Збільшення часових рамок моніторингу окремих газет пов᾽язане з браком необхідного контенту у виданнях за визначений період. У газеті «Вперед» зокрема це обумовлене зменшенням обсягу видання, що виходить зараз на чотирьох шпальтах замість восьми.  Загалом оцінено у друкованих виданнях 121 публікацію, у Інтернет-виданнях 42 матеріали. Всього – 163 роботи.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх кількість у липні найнижча за весь період моніторингу.

У друкованих виданнях найбільшу кількість матеріалів із ознаками замовності та цензури вмістили газета «Сумщина» та газета «Білопільщина» – по 19% від оглянутого контенту Нагадаємо, «Сумщина» була першою і минулого оглядового періоду з показником 36%. «Білопільщина» мала третю сходинку з показником 24%.

Як і минулого моніторингового місяця, на другій сходинці газета «Ваш шанс» – 12% (попередній місяць –  28%).

На третьому місці «Панорама»  – 9% матеріалів із ознаками замовності та цензури. Минулого місяця «Панорама» була четвертою з показником 16%. 

П᾽яту сходинку посідає газета «Вперед»  із показником 6% (такий самий показник був у виданні й попереднього моніторингового місяця).

Газета «Данкор» показала нульову відмітку при визначенні матеріалів із ознаками замовності та цензури .

Щодо сайтів. Їх показники цього місяця однакові – 10%. Попереднього моніторингового місяця. в  «XРress» було 29%, у «Сумиінфо» –  19% матеріалів із ознаками замовності та цензури.

Як бачимо, майже всі видання помітно знизили кількість матеріалів із ознаками замовності та цензури: «Сумщина»: 39% – 19%; «XРress»: 29 – 10; «Ваш шанс»: 28 – 12; «Білопільщина»: 24 – 19; «Сумиінфо»: 19 – 10; «Панорама»: 16 – 9.

Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з графіка №1, на якому виразно видно, що кількість замовних матеріалів спустилася на найнижчий рівень за останній рік та й загалом за моніторинговий період. 

До речі, щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності, то у друкованих виданнях вони цього місяця фактично вирівнялися: 7 і 6 матеріалів відповідно. Це значно відрізняється від попередніх пропорцій: минулого моніторингового місця у друкованих виданнях було 21  матеріал  «політики» і 5 «комерції», ще раніше –  16 та 4.  На сайтах відповідно маємо 4 і 0 матеріалів (квітень – 9 і 1; березень – 10 і 0).

Стосовно публікацій, що мають неналежне маркування, то вони  розподілилися так:  «Панорама» – 35% від контенту (квітень – 20%, березень – 26%), «Ваш шанс» – 32% (квітень – 16%; березень – 33%),  «Білопільщина» –  29% (квітень – 10%; березень – 24%),  «Вперед»  – 12% (квітень – 17%; березень – 16%). У «Сумщині» та «Данкорі» неналежно маркованих матеріалів не знайдено. («Сумщина» за квітень – 4%; за березень – 6%; «Данкор» – 0).

На сайтах неналежно маркованих матеріалів не виявлено.

Отже, у друкованих виданнях середній відсоток матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 11%. Порівнюючи з попередніми місяцями, показник знизився на 10%. У квітні складав  21%, у березні –  16%, у січні –  26%. Тобто маємо таку середню амплітуду: у березні порівняно до січня  кількість матеріалів із ознаками замовності та цензури знизилася на 10%; у квітні порівняно до березня  зросла на 5%; нині знову знизилася на 10%, показавши на загал найнижчий показник за моніторинговий період.

Щодо Інтернет-видань, то тут середній показник 10%, що суттєво відрізняється від попереднього – 24%. У березні тут було 22%; у січні – 66%.

Графік №1: моніторинг матеріалів із ознакам замовності та цензури


Отже, середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону склав 10,5%. У квітні він становив  22,5%, у березні  –  19%, у січні у середньому –  46% таких матеріалів, у грудні - 54%. Експерти пов᾽язують це і з традиційним літнім періодом зниження подачі реклами; і з загальною ситуацією в країні, що змінила пріоритети; а передусім – із відсутністю партрегіонального керівництва, яке раніше «накачувало» кількість політичної замовності та цензури. Можна було б відзначати успіх щодо зниження відповідних матеріалів,  проте навряд чи варто поспішати з подібним висновком. Адже економічний стан видань далеко не поліпшився, й чергова виборча компанія, спокуслива прихованою рекламою, найімовірніше знову підвищить градус замовності. 

Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):

«XРress» –             4,48           (квітень – 3,89; березень – 3,43; січень – 3,62);

«Ваш шанс» –        4,31           (квітень – 3,6; березень – 3,47; січень – 3,5);

«Білопільщина» –    4,21           (квітень – 3,87; березень – 3,73; січень – 3,87);

«Панорама» –         4,08           (квітень – 4; березень – 3,4; січень – 4,13);

«Данкор» –             4              (квітень – 4,27; березень – 4,27; січень – 3,88);

«Сумиінфо» –          3,9            (квітень – 3,71; березень – 3,75; січень – 3,54); 

«Вперед» –             3,73           (квітень – 4,2; березень – 3,8; січень – 3,87);

«Сумщина» –          3,6             (квітень – 3,59; березень – 3,5; січень – 3,64).

(Ситуацію щодо дотримання показників стандартів якості можна  побачити на  графіку №2.)

Щодо дотримання окремих стандартів, то на першій позиції у друкованих виданнях знову точність – 0,92 (у квітні – 0,99 бала). На другому місці, як і минулого моніторингу,  достовірність – 0,91 (квітень – 0,93). На третю позицію вийшов показник відокремлення фактів від коментарів, що був на четвертому місці. На четверту сходинку спустилася оперативність – 0,77. Минулого місця вона була третьою, ще перед цим – другою (квітень – 0,80:березень – 0,84), тобто цей показник чомусь знижується. 

Показник балансу думок залишився незмінним до попереднього моніторингового місяця й становить 0,22 бала  (минулі місяці – 0,13 і  0,15). Повнота наданої інформації зросла – 0,32 (минулі місяці – 0,25, 0,24 та 0,22).

Таким чином, середня оцінка друкованих видань за дотримання критеріїв знову зросла і становить  3,99 бала  (у квітні – 3,92; у березні – 3,69; у січні – 3,81 бала).

На сайтах цього місяця на першу позицію вийшла достовірність із показником 1 (перед цим вона була на другій сходинці – 0,95).  На другій сходинці раніше перша точність – 0,93 (квітень  – 1). Третім є показник відокремлення фактів від коментарів – 0,9 (квітень – четверта позиція – 0,87). На четвертому місці оперативність із показником 0,86 (квітень –  0,87).  «Повнота представлення інформації» виросла й складає 0,29 бала (квітень – 0,16 бала); «баланс думок» теж помітно зріс – 0,21 (квітень – 0,06). Отже, середній бал сайтів за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях  також зріс,  і становить  4,19 (у квітні – 3,8), піднявшись до оцінки, якої за останні місяці не було досягнуто.

Отже, середня для всіх медіа оцінка – 4,09 бала (у квітні –  3,86; березні – 3,7; у січні –  3,7; у грудні –  3,95; у листопаді – 3,87 бала). Тобто ще раз напрошується раніше зроблений експертами висновок, що зниження замовності пов᾽язане зі зростанням балів за критеріями.

Графік №2: моніторинг матеріалів на предмет дотримання стандартів.


Щодо проблематики сумських ЗМІ.

Впадає в око відсутність війни в Україні на сторінках сумських мас-медіа, хоча на цю тему в кожному зі ЗМІ вміщено по 1-3 матеріали, зауважує Володимир Садівничий.  Які ж це матеріали? Про загибель в АТО та поховання майора міліції всі аналізовані газети й сайти тим чи іншим чином переписали прес-реліз, розповсюджений обласним управлінням МВС. Повідомлено про зустріч матерів і дружин мобілізованих сумчан із представниками військкомату й Сумською міською радою. Розповідається про допомогу учасникам бойових дій, що надається громадськістю, про просвітницьку роботу щодо життя в умовах війни. Є публікації про допомогу біженцям із зони АТО. «Однак самої війни немає», - вважає експерт.

Багато з працівників місцевих ЗМІ кидаються словосполуками про інформаційну війну та інформаційні кампанії. Проте на практиці  інформаційні кампанії у відповідь на агресію сусідньої держави відсутні. Якщо центральні медіа відводять ефірний час і газетно-журнальну площу для розповідей про прояви патріотизму, то в місцевих газетах і на сайтах такого практично не зустрінеш.

Матеріалів, де були б подані міркування про найголовніші події в Україні, на сторінках газет немає, говорить Алла Ярова. Сайти ж розвивають цю тематику і лідером тут є ХРress. Він найбільше дає альтернативної інформації; тут є голоси й представників ДНР чи ЛНР. І це виглядає позитивно. Проте сайт вміщує матеріали (наприклад, «Новейшая Большая игра, или Чем занимаются американцы на самом деле на Украине», Кирилл Ксенофонтов, 15 липня), які є зразком типової російської пропаганди і сприймаються виключно як політична «джинса». Зате матеріал  «Жители РФ массово бегут из страны от путинских запретов и репрессий» (14-07-2014), розміщений на сайті «Сумиінфо», є зразком, так би мовити, державної пропаганди.

До речі, для аналізованих сайтів характерно публікувати матеріали, в яких економічні проблеми держави подаються як наслідок підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Загалом же матеріали на тему економіки, скажімо, про проблеми ПАТ імені Фрунзе, «Сумихімпрому», в одних ЗМІ подаються як суто журналістські матеріали, в інших явно присутній елемент замовності. Тобто багато що визначає саме позиція видання/журналіста. Помітно це й у матеріалах про конфлікт між нинішнім головою ОДА та екс-головою міста Суми щодо земельного «дерибану». Замість пояснювати власне проблему з землею, як це спробував зробити «Ваш шанс», більшість ЗМІ зосередилися переважно на «сварці» - що і як сказала та й інша сторона. Окрім їх цитування більшість журналістів не вдалася до жодного аналізу, до пошуку хоча б якихось фактів, не говорячи вже розслідування.

Якщо впродовж всього процесу моніторингу експерти зосереджувалися на формальному дотриманні стандартних вимог до матеріалів, то не можна не сказати дещо й про журналістську майстерність. Адже часом навіть дотримані вимоги не рятують публікації, зробленої  кострубатою мовою чи поданої не кращим чином.

Зокрема, звертає на себе увагу відсутність фахового літредагування чи принаймні коректури. Так, «Ваш шанс» у матеріалі «Инспекция предупредила рекламистов» цитує різних зацікавлених осіб, називаючи їх імена та  посади, а от Микола Яковенко, якого також цитує газета, залишається інкогніто – в матеріалі не представлено, ким є ця людина й чому в даному разі наводять його пряму мову. «Панорама» також плутається з посадами. Так у матеріалі «Водная безопасность» присутній «первый заместитель КП «Горводоканал» - треба розуміти – заступник директора КП.

Трапляються невиправдані повтори. Так, у публікації «Почти подарок» на сторінці 8 «Панорама» пише: «…По заверению врачей и экологов качество воды в Сумах близко к идеалу. Почему? Уже только потому, что она артезианская, т.е. подается с глубины более 300 метров, куда любые загрязнения не проникают. Сумская вода практически не обрабатывается хлором…» На наступній, дев᾽ятій сторінці, у публікації «Водная безопасность» інший автор запевняє: «Эксперты утверждают, что вода в сумских кранах самая качественная в Украине. Она поднимается из артезианских скважин, не хлорируется…»

Є приклади невисокої культури заголовкового комплексу. Так, розгортаємо 2-3 сторінки «Данкору» і читаємо заголовки: «В Сумах возобновилась «стройка на костях», «В Сумах рубят деревья, несмотря на протест», «В Сумах снова растет число покусанных», «В Сумах разыщут предприятия, не оформившие договор аренды земли», «В Сумах пьяный россиянин устроил аварию со смертельным исходом». Окрім цього, слово «Суми» згадується в інших заголовках на вказній розгортці  ще двічі, а «Сумщина» - чотири рази. Зрозуміло, у стрічці новин на сайті такі заголовки сприймаються нормально, але цілковите перенесення їх на газетні шпальти перетворються на таку-от «різноманітність».

«Ваш шанс» у своїх заголовках любить використовувати знаки запитання. Само по собі це нормально, але якщо на одній сторінці чи розгортці є два чи три знаки запитання – це вже недопрацювання відповідального секретаря чи редактора.

Трапляється практика різного написання імені-прізвища в одній газеті чи й  у одному матеріалі. Для прикладу, поруч можуть існувати «Іван Іванович Іванов», «П.П. Петров», «С.Сидоров» і «Сергій Сергієнко». Між тим, виданню бажано обрати якусь одну форму подачі імені-прізвища й використовувати її у всіх матеріалах. Стосується це й підписів під публікаціями – вони також мають бути однотиповими. На це варто звернути увагу «Білопільщині».

Мовні проблеми також дуже суттєві. Наразі майже катастрофічна ситуація з коректурою у газеті «Вперед» – скажімо, число неправильних переносів слів не порахувати.

Багато росіянізмів: «чиновники… віднеслись до проекту», «чекали кроку в підтримку» чи подібне.

Є зловживання словесними нагромадженнями, концеляризмами. Так зустрічаємо «несуть службу» замість «служать» та багато подібного. Алла Ярова звернула увагу на подачу в ЗМІ лише однієї замітки про російського контрабандиста. В ній: громадянин «слідував на в᾽їзд до України»; «…виявили при візуальному огляді вищевказаного транспортного засобу»; «громаданин пояснив, що кошти він віз з метою позичити своєму товаришу». Що ж до форми слова із закінченням «–но», то вона вживається невірно досить часто. «Затримано росіянина» – невірно, бо така форма не передбачає виконавця, а тут є конкретна людина, яку затримано, – пояснює кандидат філологічних наук.

На думку сумських експертів, при подальшому проведенні моніторингу варто звертати увагу й на проблему майстерності подачі матеріалів – це буде показовим і корисним для  видань.

У липні сумські експерти досліджували донецькі медіа. Попри складну ситуацію в регіоні, видання намагаються інформувати своїх читачів про те, що відбувається. І, на відміну від проаналізованих ЗМІ Сумської області, на сторінках газет та Інтернет-сайтів Донеччини всі повідомлення дихають війною. Кожен подає ці матеріали по-різному. Зокрема у виданні «Жизнь» постійно подаються матеріали в їх хронологічному розвитку: «Ситуация в городе на 17.00», «О ситуации на канале…» та ін. У інших є спроби дати певний аналіз ситуації.

Донецькі видання назви місцевих республік, посади головних бандитів тощо пишуть у лапках. Однак «Муниципальная газета» абревіатури «ДНР» та «ЛНР» пише без лапок, називає їх республіками. Як джерело посилання в матеріалах часто фігурують «Россия 24», «РИА Новости», LifeNews. Нормою для матеріалів цієї газети є такі висловлювання: «судя по последним данным, дела у украинской армии – не очень…»; «лидер силовиков ДНР Игорь Стрелков»; «брифинг премьер-министра ДНР Александра Бородая» та інше.

Мирним життям наповнена газета «Вечерняя Макеевка». Що б не відбувалося, а журналісти висвітлюють підготовку міста до зими, роботу шахт та металургійних підприємств, упорядкування міста тощо. На тлі загальної війни такі публікації вселяють упевненість, піднімають дух.

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, проректора Української академії банківської справи та Володимира Садівничого, кандидата наук із соціальних комунікацій, докторанта Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90