УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
03.07.2013.

Результати моніторингу ЗМІ: Львів, березень 2013

Львів
Березень 2013 року

ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 11 до 17 березня 2013 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області - «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Комсомольская правда в Украине» (львівські сторінки) і дві інформаційні агенції -  «ZIK» і «Zaxid.net». 

Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».  

У лютому  експерти оцінили 108 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.

У березні в трьох виданнях – «Експрес», «Ратуша» «Комсомольская правда в Украине» - експерти не виявили неналежно маркованих матеріалів. Загальний відсоток таких публікацій, який у березні становив 8,33% (у лютому було 7,69%), сформували три інші видання – «Високий замок», «Львівська пошта» і «Львівська газета». Але якщо у ««Львівської газети»  і «Львівської пошти» ці цифри становлять відповідно – 6,25% і 9,52%, то «Високий замок» із результатом 26,09%, як і попереднього місяця (у лютому – 28%), найбільше вплинув на загальну картину із неналежно маркованими матеріалами.

Відсоток матеріалів з ознаками замовності в березні стабілізувався на рівні 11,11%  (лютий – 11,54%). Цього місяця такі матеріали розмістили всі газети. Найбільше публікацій з ознаками замовності у «Високому замку» - 13,04%. Однакова кількість, по 12,5%,  у «Львівській газеті», «Експресі» і «Ратуші», дещо менше, 9,52%, - у «Львівській пошті», і майже удвічі менше, ніж у середньому в регіоні, - 6,25% – у  «Комсомольськой правды в Украине» (львівські сторінки). Тенденція, характерна для поствиборчих місяців, коли домінували матеріали з ознаками комерційної замовності, змінилася на користь публікацій з ознаками політичної замовності. 

Інформаційна агенція «Zaxid. net» продовжила тенденцію, що склалася в електронних ЗМІ впродовж останніх чотирьох місяців: тут п’ятий місяць поспіль не зафіксовано неналежно маркованих матеріалів. Натомість інформаційна агенція «ZIK» порушила цей позитивний процес: у березні тут виявлено 4,76% неналежно маркованих матеріалів.

Матеріали з ознаками замовності в електронних ЗМІ перевершили показник кількох останніх місяців у 3-4 рази і сягнули 21,43% ( 19,05% - «Zaxid.net» і  23,81% - «ZIK»). Причому матеріалів з ознаками політичної замовності було у 8 разів більше, ніж інформацій з ознаками комерційної. Це можна пояснити, зокрема, активізацією в інформпросторі народних депутатів від Львівщини і акцією опозиції «Вставай, Україно», яку однобоко висвітлювали електронні ЗМІ.

Журналістські стандарти в друкованих ЗМІ Львівщини в березні впали з 3,92 бала до 3,24 бала із 6 можливих (січень - 3,72, лютий – 3,92). Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьома критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.

Експерти у березні не побачили серед друкованих ЗМІ лідерів і аутсайдерів з дотримання стандартів. Майже всі газети Львівщини цього разу показали результат, який близький до трьох балів: «Ратуша» - 3,38, «Експрес» і «Комсомольская правда в Украине» - 3,25, «Високий замок» - 3,24, «Львівська пошта» - 3,21, «Львівська газета» - 3,13.  

З шести журналістських стандартів найвищий середній бал – 0,96 з 1 можливого, як і в лютому (0,95), львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність або посилання на джерела інформації». «Точність» (0,84) перемістилася на другу позицію з третьої (у лютому –  0,67 бала). «Відокремлення фактів від коментарів» оцінено  0,51 бала (лютий – 0,69). «Оперативність», порівняно з лютим, упала майже вдвічі з 0,62 до 0,37 бала. «Повнота фактів» і «баланс думок» вже звично отримали найнижчі оцінки: відповідно - 0,35 бала (лютий – 0,47) і 0,23 бала (лютий - 0,52) з 1 можливого. 

Дотримання журналістських стандартів у двох електронних ЗМІ Львівщини було традиційно вищим, ніж у друкованих: середній показник – 3,39 (лютий – 4 бали). «ZIK» - 3,4 бала (лютий – 3,81), «Zaxid.net» - 3,38 бала (лютий – 4,19).

Електронні ЗМІ, як і друковані, найліпше витримали стандарт «достовірність (посилання на джерела)» – 0,9 бала (лютий – 1 бал з 1 можливого), «оперативність» - 0,76 бала (лютий – 0,69), «точність» - 0,71 бала (лютий – 0,69), «відокремлення фактів від коментарів» - 0,56 бала (лютий – 0,76). Найгірше електронні ЗМІ дотримувалися стандарту «повнота фактів» - 0,38 бала (лютий – 0,34) і «баланс думок/точок зору» – 0,12 бала (лютий - 0,48).  

- Зимові канікули для матеріалів із ознаками політичної замовності на Львівщині закінчилися у березні швидше, ніж зійшов сніг, - зауважив експерт з моніторингу, керівник медіапроектів ЛОГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак. – Зазвичай, ці публікації виконані у піарних двох кольорах – чорному і білому – без тонів. Спільною рубрикою для них може бути пострадянська: «Народний депутат (партія) уповноважений (на) заявити» (потрібне підкреслити). Окрема львівська особливість березневої заангажованості у місцевих ЗМІ – міжредакційна війна «Експресу» і «Львівської газети», що вийшла на рівень апелювання до журналістської спільноти. Хтось вважає, що ця інформбитва додає читачам драйву і віри в боротьбу за правду, а хтось – що втомлює їх і посилює зневіру до професійного рівня газетярів, оскільки у цій війні програють усі.  

У лютому львівські експерти моніторили також ЗМІ Харкова: друковані видання «Время», «Вечерний Харьков», «Комсомольская правда в Украине», «Трибуна трудящих», «Харьковские известия», «Слобідський край» та он-лайн видання «Статус кво» і «Обєктив».

 - У харківській пресі виявлено порівняно небагато матеріалів із порушенням стандартів, які можуть свідчити про їхній замовний характер. 11% таких матеріалів є в друкованих виданнях, 7% - в інтернет-виданнях. В одному з проаналізованих видань – «Комсомольская правда в Украине» (харківський випуск) – не було знайдено жодного підозрілого матеріалу. Для газети «Время» гострою є проблема неналежного маркування рекламних матеріалів – майже третина (29%) проаналізованих публікацій є рекламними, але без позначки «реклама» чи «на правах реклами». Загалом неналежно маркованих публікацій у харківській пресі – 9%. Рівень дотримання стандартів в аналізованих харківських виданнях є порівняно пристойним – середній бал 4,01 для друкованих видань і 4,06 для інтернет-видань. Найвищим є показник «Комсомольской правды в Украине» - 4,5 бала, найнижчим – газети «Время» (3,5 бала). Показники дотримання різних стандартів відрізняються, однак традиційно найнижчими є цифри, що стосуються балансу думок та повноти подання інформації. Порівнянно з іншими регіонами ситуація в харківській пресі не є найгіршою, однак до задовільної їй поки що далеко, - наголосив старший викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.

Просимо взяти до уваги! 

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90