УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
30.10.2013.

Результати моніторингу ЗМІ: Львів, вересень 2013

ЛЬВІВ

ВЕРЕСЕНЬ 2013

Тільки три ЗМІ Львівщини з 8-ми, що вибрані для моніторингу, не розмістили замовні матеріали від «новоукраїнського» алкобренду «водка «Мороша»

ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 9 до 15 вересня 2013 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області - «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Комсомольская правда в Украине» (львівські сторінки) і дві інформаційні агенції -  «ZIK» і «Zaxid.net». 

Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».  

У вересні експерти оцінили 102 матеріали у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.

У вересні позитивна тенденція падіння «джинси» в друкованих виданнях Львівщини, яка почалася в лютому, зупинилася і відбувся стрімкий ріст кількості матеріалів з ознаками замовності. В усіх друкованих виданнях (5 з 6), експерти зауважили такі публікації. Не зафіксована «джинса» лише на львівських сторінках «Комсомольской правды в Украине». Найбільше газетної площі під матеріали з ознаками замовності віддала «Львівська газета» - 75%. Друга позиція у «Львівської пошти» та у «Високого замку» (23,5%). «Експрес» і «Ратуша» мають відповідно 12,50% та 10 % матеріалів з ознаками замовності. Якщо вирахувати середній показник, то чверть матеріалів у друкованих виданнях мають ознаки замовності: одну половину становить комерційна «джинса», іншу – політична. Матеріали з ознаками політичної замовності переважають лише у «Львівській газеті», в решті домінує комерційна «джинса».

Неналежно маркованих матеріалів – учетверо менше (5,8%), ніж з ознаками замовності. Але цей показник також виріс, порівняно з останнім моніторинговим місяцем, липнем, коли відсоток неналежно маркованих матеріалів становив 4,17. Лише половина газет у вересні - «Експрес», «Львівська газета» і «Комсомольская правда в Украине» усі рекламні матеріали промаркували згідно з Законом «Про рекламу». В «Ратуші» неналежно маркованих матеріалів – 15%, у «Львівській пошті» – 11,7%, у «Високому замку» - 5,8%.

Інформаційні агенції - «Zaxid. net» і «ZIK» у вересні не розміщали неналежно маркованих матеріалів. Зате відсоток інформацій з ознаками замовності був таким самим, як в липні,–9,52% («Zaxid. net») та 19,05% («ZIK»). Все – комерційна джинса.

Журналістські стандарти, як і матеріали з ознаками замовності, в друкованих ЗМІ Львівщини у вересні продемонстрували негативну тенденцію. Стабільно високий бал у квітні-червні-липні ( 4,16 – 4,13-4,18) – упав до позначки – 3, 27 з 6 можливих. Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьмома критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.

За виданнями бали розподілено так: «Експрес» - 3,81, «КП в Украине» - 3,75, «Львівська пошта» - 3,73, «Високий замок» - 3,50,  «Ратуша» - 3,12,  «Львівська газета» - 1.69.

Рейтинг шести журналістських стандартів – незмінний з липня. Тільки бал за кожним критерієм ЗМІ отримали нижчий на 20-40%: найвищий середній бал – 0,83 з 1 можливого  друковані видання мають за «достовірність або посилання на джерела інформації». «Точність» - на другій позиції – 0,73, «відокремлення фактів від коментарів» - на третій – 0,57, «оперативність»  - на четвертій – 0,45 бала. «Повнота фактів» і «баланс думок» - знову на останніх сходинках рейтингу: відповідно – 0,40 і 0,28 бала з 1 можливого. 

Журналістські стандарти в двох електронних ЗМІ Львівщини дотримані ліпше. Середній показник – 3,69 бала, індивідуальні - «Zaxid.net» - 4,05, «ZIK» - 3,33.

Назагал в електронних ЗМІ, як і друкованих, окремі стандарти суттєво погіршилися: «достовірність (посилання на джерела)» – 0,86 бала (липень - 1 ), «точність» – 0,74 (0,92), відокремлення фактів від коментарів – 0,74 (0,71), «оперативність» - 0,67 (0,95), «повнота фактів» - 0,45 (0,45) , «баланс думок/точок зору» – 0,24 бала (0,53).

- Тільки три ЗМІ Львівщини («Експрес», «КП в Україні» і "Львівська пошта") із загалом 8-ми, що вибрані на Львівщині для моніторингу,  не піддалися у вересні на замовні матеріали від виробника або продавця «новоукраїнського» алкобренду «водка «Мороша», яка  широким потоком полилася  з гірських джерел на газетні шпальти. Таким чином градус «джинси» значно підвищився у цьогорічну холодну осінню пору,  - зауважив експерт Роман Шостак, керівник медіапроектів Львівського прес-клубу. -  Другим прикладом матеріалів із ознакою комерційної замовності у львівських ЗМІ стала циркова тема. Спочатку пересувний цирк «Кобзов», а відтак і стаціонарний – «Великий московський цирк» показали журналістам кілька фокусів з неналежним маркуванням публікацій. Однак  вересневий рекорд, на думку експертів,  матеріалів із ознаками замовності встановила «Львівська газета»: на політичну тему тут опубліковано аж 8 матеріалів. Разом із такими ж комерційними матеріалами рівень «джинси» у цьому виданні сягнув 75%.

У вересні львівські експерти моніторили також ЗМІ Харкова: друковані видання «Время», «Вечерний Харьков», «Слобідський край», «КП в Украине», «Харьковские известия», «Трибуна трудящих» та он-лайн видання «Статус кво» і «Обєктив».

- Аналізуючи дотримання стандартів у харківських друкованих та онлайн-виданнях, передусім, помічаєш неабияку активність місцевої влади, вона ж – Партія регіонів. Губернатор Добкін, мер Кернес, нардеп-регіонал Фельдман та інші представники цієї політичної сили постійно присутні в повідомленнях «паркетного» типу, а також у новинах, які безпосередньо їх не стосуються. Разом із тим, кількість матеріалів з ознаками порушень, які можуть свідчити про замовний характер, не є катастрофічною – на рівні 17-20%. В окремих видань («Время», «Вечерний Харьков») немає розуміння вимог, які українське рекламне законодавство висуває до маркування рекламних публікацій, однак більшості це не стосується. Слід також відзначити порівняно високий рівень дотримання стандартів і відсутність матеріалів з ознаками замовності в харківському випуску «Комсомольской правды в Украине». Що ж до дотримання стандартів, то кричущою є проблема дотримання балансу думок в аналізованих інтернет-видання», - зазначив старший викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.

Просимо взяти до уваги! 

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90