УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
29.10.2013.

Результати моніторингу ЗМІ: Суми, вересень 2013

СУМИ

ВЕРЕСЕНЬ 2013

У ВЕРЕСНІ У СУМСЬКИХ ЗМІ КІЛЬКІСТЬ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ОЗНАКАМИ ЗАМОВНОСТІ ТА ЦЕНЗУРИ ПОЧАЛА ЗРОСТАТИ, А ОТ ЯКІСТЬ ЗАГАЛЬНОГО КОНТЕНТУ НЕ ПІДВИЩУЄТЬСЯ

Сумські експерти констатують: хоча середня оцінка за стандарти залишилася такою, як у липні, деякі видання помітно понизили свою планку.

У вересні було здійснено моніторинг шести друкованих та двох Інтернет-видань регіону: обласних газет «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс» та районних «Вперед» (Сумський р-н) і «Білопільщина» (Білопільський р-н); сайтів «Сумиінфо» та «XPress» за визначений період з 9 до 14 вересня.

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Білопільщина»: № 110-113 від 7 вересня, №114-116  від 14 вересня; «Ваш шанс»: №37 від 11-18 вересня; «Вперед»: № 35 від 6 вересня, №36 від 13 вересня; «Данкор»: № 37 від 11 вересня; «Панорама»: № 36 від 4-11 вересня; «Сумщина»: № 36 від 11 вересня. Також оцінювалися матеріали сайтів: «Сумиінфо» за 9-14 вересня і «XPress» – за 29 серпня-5 вересня. Збільшення часових рамок моніторингу районних газет та одного з сайтів пов᾽язане з браком необхідного контенту у виданнях за визначений період. Загалом оцінено в друкованих виданнях 126 публікацій, у Інтернет-виданнях 47 матеріалів. Всього – 173 журналістські роботи.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх кількість знов підвищується. Відповідно, ситуація цього місяця виглядає так.

У друкованих виданнях на перше місце за кількістю таких матеріалів вийшла районна газета «Білопільщина», яка певний час тримала другу позицію, –  43% замовних матеріалів із числа оглянутих. (У липні тут було 29%, у червні –  41%, у квітні 36%).

На другому місці районна газета «Вперед», яка два попередні місяці була на третьому місці, –  42%. (У липні –  25%, у червні –  39%, у квітні – 50%).

Третя позиція за ще однією комунальною газетою: обласне видання «Сумщина» має 37% матеріалів із ознаками замовності. (У липні показник становив 32%, у червні – 50%, у квітні –  15%).

Отже, на думку сумських експертів,  видання комунальної форми власності продовжують тримати першість щодо розміщення матеріалів із ознаками замовності та цензури. Як бачимо, їх кількість після літа знову виразно зросла.

Четверте місце, як і попереднього місяця, з показником 28% зайняла газета «Ваш шанс». (У липні  –  22%, у червні – 28%, у квітні – 32%). Тут, як бачимо ситуація порівняно стабільна.

 «Панорама» дала 13% матеріалів із ознаками замовності з числа оглянутих –  п᾽яте місце. (У липні та червні – 12%, у квітні – 0%). Тобто останні три місяці газета вміщує стабільну кількість матеріалів даної категорії.

І останнє місце серед друкованих видань, фактично –  традиційно, у «Данкора» – 6%. (У липні –  6%, у червні – 19%, у квітні – 0%).

Щодо кількості матеріалів із ознаками замовності  на сайтах. У вересні «XРress» вмістив  65% матеріалів із ознаками замовності (липень – 50%, червень – 78%, квітень – 61,9%). «Сумиінфо» має показник 33% (липень – 50%, червень – 35%, квітень –  28,57%).

Графік №1: моніторинг матеріалів із ознакам замовності та цензури - 2013


Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності, то політична традиційно домінує: у друкованих виданнях маємо 32  матеріали «політики» (у липні – 24, у червні – 29, у квітні – 22) і  4 – «комерції» (у липні – 3, у червні – 9, у квітні – 8).  На сайтах відповідно 16 і 7 матеріалів (липень –  17 і 5, червень – а  16 і 10, квітень –  16 і 7).

Стосовно матеріалів, що мають неналежне маркування, то вони  розподілилися так: «Панорама» – 35%, «Ваш шанс» –  32%, «Білопільщина» – 30%,  «Сумщина» –  16%, «Данкор» – 6%,  «Вперед» – 5%.

На обох сайтах неналежно маркованих матеріалів не виявлено.

Порівнюючи середні показники оглянутих сумських медіа, маємо засвідчити, що  у друкованих виданнях відсоток матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 29% . Тобто показник, який попереднього моніторингового місяця знизився на 10%, знову зріс. У Інтернет-виданнях середній показник складає 49%, це лише на 1% менше попереднього. Отже, якщо у липні помітне зниження матеріалів із ознаками замовності сумські експерти пов᾽язали з літніми канікулами рекламодавців, то тепер бачимо: канікули скінчилися, знову на загал зросла кількість замовності.

Треба зазначити, що, попри критику з боку експертів проекту, продовжують системно виходити матеріали на славу діяльності пана віце-прем᾽єра Вілкула (їх бачимо і у вінницьких виданнях) та матеріали українського медіа-клубу, влучно названого координатором проекту Світланою Єременко «клубом любителів джинси».

Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):

«Сумиінфо» –       3,79 (липень – 3,14; червень – 3,74;  квітень – 3,38; березень – 3,86);

«XРress» –           3,74 (липень – 3,85; червень – 3,48; квітень – 3,39; березень – 3,81);

«Білопільщина» – 3,67 (липень – 2,69; червень – 3,31; квітень – 3,94;  березень – 3,93);

 «Данкор» –         3,6 (липень – 4,31; червень – 4,29;  квітень і березень – 4,4);

«Ваш шанс» –       3,6 (липень – 3,73; червень –  4,0; квітень – 3,19;  березень – 3,75);

 «Вперед» –         3,47 (липень – 3,53; червень –  3,21;  квітень – 3,22; березень – 3,33);

«Сумщина» –       3,44 (липень – 2,6; червень – 3,36; квітень – 3,13;  березень – 3,6);

«Панорама» –      2,92 (липень – 3,8; червень – 3,86; квітень – 3,5;   березень – 3,4).

Як бачимо, три видання – «Сумщина», «Білопільщина» та «Сумиінфо» підвищили свої показники, у інших вони знизилися, подекуди досить виразно, як у «Данкора» і «Панорами». Хоча періодом літніх відпусток працівників редакцій, як попереднього місяця, таке пониження вже не виправдаєш. (Ситуацію щодо дотримання показників дотримання стандартів якості можна  побачити на  графіку №2.)

Графік №2: моніторинг матеріалів на предмет дотримання стандартів - 2013

Щодо дотримання окремих стандартів, то на першу позицію у друкованих виданнях цього разу вийшла раніше друга достовірність – 0,95 бала. На другому місці раніше лідируюча  точність – 0,91 бала. На третій позиції оперативність – 0,66. Показник відокремлення фактів від коментарів четвертий –  0,57 бала. (Нагадаємо: максимальний бал за критерієм – одиниця).  

На останніх позиціях стабільно критерій балансу думок – 0,11 бала (липень – 0,16; червень – 0,27; квітень – 0,16) і критерій повноти наданої інформації – 0,25 бала (липень – 0,23; червень – 0,18; квітень –  0,24).

І хоча показники за категоріями дещо міняються, середня оцінка друкованих видань за дотримання критеріїв порівняно до попереднього місяця така ж сама: 3,45 бала (у липні – 3,45; у червні – 3,67 бала; у квітні – 3,56 бала).

На сайтах цього місяця на першій позиції, як і напередодні, точність – 0,98 бала. Достовірність друга  – 0,94 бала.  На третьому місці, як і у червні та липні,  показник відокремлення фактів від коментарів – 0,91. Далі так само  йде оперативність, оцінена на 0,72 бала. Баланс думок – 0,02 бала. Повнота представлення інформації оцінена на 0,17 бала. Середній бал сайтів за дотримання критеріїв – 3,49 бала.

Відтак, середня для всіх медіа оцінка – 3,47 бала – така ж, як і попереднього місяця. Нагадаємо, у червні цей показник становив 3,58; у квітні – 3,47.

У липні сумські експерти досліджували вінницькі медіа. Приємно вражає географія матеріалів: газети не акцентують увагу лише на подіях обласного центру, а пишуть про те, що відбувається як у райцентрах, так і в селах, – зазначає експерт Володимир Садівничий.

Щодо джинси, то, на думку експертів, у вінницьких медіа кількість політичної та комерційної реклами більш збалансована, ніж у сумських ЗМІ. Найбільше серед замовних публікацій впадає в око «європеїзація» області – Катеринчук зі своєї партією заполонив Вінничину і, відповідно, «проджинсував» інформаційний простір. Також багато графічної реклами, зауважує експерт Алла Ярова. Вона нав᾽язлива, рекламні ж блоки жодним чином не марковані. Між тим, вінницькі експерти взагалі не внесли подібних матеріалів до списку для оцінювання. Таким чином, показник розміщення неналежно маркованих матеріалів у вінницьких ЗМІ ледь не відмінний – практично нульовий. Хоча, проглядаючи газети, бачиш, що неналежно марковані рекламні блоки заполонили шпальти видань. Звичайно, їх не завжди можна брати до уваги, скажімо, якщо достатньо інших матеріалів і їх набирається за визначеним максимумом 25. Але кількість публікацій, пропонованих до розгляду, – 15-20. Тож маємо просто спотворену ситуацію щодо матеріалів, які є неналежно маркованими.

Серед матеріалів, запропонованих для оцінювання вінницькими експертами, немало таких, що за змістом є фактично оголошенням, анонсом якоїсь події. До «джинси» їх віднести важко, оцінювати за стандартами ніби й немає сенсу, – каже Алла Ярова. Можливо, варто визначитися більш категорично й взагалі анонси та оголошення не брати до розгляду?

Значна кількість матеріалів, звернув увагу Володимир Садівничий, присвячені медицині. Це матеріали про лікарів, про лікувальні заклади тощо. Є з-поміж них як позитивні, так і критичні. Однак у цих публікаціях розкривається діяльність лікарських закладів, а не висловлюються здравиці на розвиток медичної реформи, як це прийнято у сумських ЗМІ.

Щодо стандартів. Всі експерти звернули увагу, що при формальному дотриманні критеріїв, якість частини матеріалів залишає бажати кращого. Тобто читаєш матеріал – поганий! Але формально дотримані вимоги і мусиш ставити одинички, хоча розумієш, що високого балу матеріал не заслуговує.

Подекуди низька якість джерел інформації. Тобто ніби і є баланс, але опитані «баба Маня» та «тьотя Таня» фактично не додають корисної інформації до викладеного, вважає Алла Ярова. «Дослівне цитування авторів джерел (із росіянізмами, із місцевими діалектами тощо) нагадує період вітчизняної журналістики 1920-х років. Але ж століття минуло. Нова спіраль?» – запитує Володимир Садівничий. Так само він зауважує недоцільність того, що вказується вік людей, у яких беруть коментарі до матеріалів. А, приміром, матеріали Миколи Кавуна у газеті «Вінниччина» – це взагалі далеко не ліпший зразок давньої радянської журналістики; відповідно оцінені вони за стандартами на 1- 3 бали. Такі сьогодні вже не часто зустрінеш на шпальтах українських видань.

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, проректора Української академії банківської справи та Володимира Садівничого, кандидата наук із соціальних комунікацій, докторанта Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90