УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ
ЦЕНТР РЕФОРМ
01.04.2013.

Результати моніторингу ЗМІ: Суми, лютий 2013

СУМИ
ЛЮТИЙ 2013

РІВЕНЬ ЗАМОВНИХ МАТЕРІАЛІВ ПОВОЛІ ЗРОСТАЄ, АЛЕ ПОЧАЛА ЗРОСТАТИ Й ПЛАНКА СТАНДАРТІВ НАПИСАННЯ МАТЕРІАЛІВ

Рівень дотримання стандартів якості у лютому вищий, ніж за попередні півроку, - констатують сумські експерти.

У лютому було здійснено моніторинг шести друкованих та двох Інтернет-видань регіону: обласних газет «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс» та районних «Вперед» (Сумський р-н) і «Білопільщина» (Білопільський р-н); сайтів «Сумиінфо» та «XPress».

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Білопільщина»: №13-15 від 2 лютого та №16-18 від 9 лютого; «Ваш шанс»: №6 від 6-13 лютого; «Вперед»: № 5 від 1 лютого та № 6  від 8 лютого; «Данкор»: № 5 від 30 січня та №6 від 6 лютого; «Панорама»: № 6  від 6-13 лютого; «Сумщина»: № 5 від 6 лютого. Також оцінювалися матеріали сайтів: «Сумиінфо» – за 1-12 лютого 2013 року; «XPress» – за 4-11 лютого 20113 року. Загалом оцінено в друкованих виданнях 121 публікацію, у Інтернет-виданнях 43 матеріали. Всього – 164 журналістські роботи.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх  відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, то їх рівень знову на загал зріс.

Серед друкованих видань  найбільше матеріалів із ознаками замовності від кількості оглянутих цього місяця розмістила газета «Сумщина» – 56,52% із числа оглянутих (у січні – 18,18%). На другій позиції, як попереднього місяця, газета «Білопільщина» – 35%  (у січні – 28,57%). Третє за кількістю матеріалів із ознаками замовних видання «Ваш шанс» – 28%. (Минулого місяця «ВШ» був на четвертій сходинці  – 12,00%).

На четвертій позиції газета «Вперед» – 12,5% (у січні – 53,33%). Ця газета, отримавши першість у розміщенні матеріалів із ознаками замовності минулого місяця, повернулася на «непередові» позиції.

«Панорама» і «Данкор», знов, як і у січні та попереду – в листопаді, оцінені експертами з нульовим показником замовних публікацій.

Щодо кількості матеріалів із ознаками замовності  на сайтах. Більше матеріалів даної категорії знову на сайті «XРress» – 45,45% (у січні – 52,38%). Сайт «Сумиінфо» має показник 38,1% (у січні– 23,81%). (Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з графіка «лютий»).

Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності, то політична виразно домінує: у друкованих виданнях маємо 23 матеріали «політики» і 6 – «комерції». На сайтах відповідно 16 та 2 матеріали. Прослідковується попередньо зауважена тенденція: «політика» нарощується переважно за рахунок офіційних матеріалів із ознакою шостого критерію замовності.

Стосовно матеріалів, що мають неналежне маркування, то вони  розподілилися таким чином: традиційно попереду «Ваш шанс» – 36% (у січні – 40%); друга –  «Панорама» – 28,57% (у січні – 19,05%); наступні  «Білопільщина» – 25% (у січні – 28,57%),  «Сумщина» – 21,74% (у січні – 27,27%). Один неналежно маркований матеріал розмістило видання «Вперед» – 6,25%. У «Данкорі» та на обох сайтах матеріалів із неналежним маркуванням не виявлено.  

Порівнюючи середні показники оглянутих сумських медіа, маємо засвідчити, що  у друкованих виданнях відсоток матеріалів із ознаками замовності та цензури знову зріс, хоча й не стрімко, і складає 23,97%. Нагадаємо, у січні він становив 17,65%, грудні – 26,09%, листопаді – 21%. У Інтернет-виданнях середній показник складає 41,86% і знову засвідчує зростання кількості матеріалів із ознаками замовності: січень – 38,10%, грудень – 20,93%, листопад –  7,14%.

Тож, на жаль, як ми і передбачали, невисокий рівень кількості замовних матеріалів у січні означав не життя «з чистого аркуша» щодо дотримання стандартів у новому році, а лише «канікули» замовників. Позитивним є поступ «Панорами», яка останніми місяцями все частіше відмовляється від матеріалів із ознаками замовності, а також позиція «Данкору», який стабільно виглядає найліпше щодо цієї позиції. На загал же виявити певні ритми розміщення матеріалів із ознаками замовності за рік досить важко. Логічним було, звісно, зростання цієї амплітуди у виборчий час, інші ж рухи досить хаотичні. Схоже на те, що політика розміщення матеріалів із ознаками замовності та цензури керована або самовільним «припливом» таких матеріалів, або черговою вказівкою влади щодо комунальних видань розмістити те чи те. Прикметним все ж є те, що, як видно з графіка «лютий», минулорічний лютий показував на загал вищі показники, ніж цьогорічний.

Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели  такі середні оцінки за матеріал  (від найвищої – до найнижчої): 

Якщо порівняти перший місяць моніторингу, лютий 2012 року, з цьогорічним лютим, то зазначимо, що, попри коливання, часом досить різкі, більшість видань має вищий показник дотримання стандартів якості матеріалів. Нижчий він, порівняно до показників минулорічного лютого, у «Сумщини» та «Вашого шансу».

Виникло бажання порівняти загальні якісні показники за цей період. А для цього – скористатися аналогією до колишньої шкільної системи оцінювання, де 5 було «відмінно», 3 – «посередньо», а 2 – «незадовільно». За нашою шестибальною шкалою, де існують і десяті та соті бала, здається логічним вважати незадовільною оцінкою ту, що нижче трьох. Відповідно, маємо таку картину. 

Тобто, користуючись тією ж шкільною термінологією, «двієчників» серед сумських видань немає, але й «хорошист» лише один – газета «Данкор».  Зі зрозумілих причин сайт «XPress» ми тут не розглядали.

Щодо дотримання окремих стандартів, то, як і у минулі місяці,  на першу позицію в друкованих виданнях вийшла  точність – 0,98; на другій достовірність  – 0,92 бала;  на третій  оперативність – 0,7 бала. (Нагадаємо: максимальний бал за критерієм – одиниця).  Всі ці показники зберегли свою позицію у загальній шкалі й порівняно до попереднього місяця незначно зросли.

Найгірша ситуація стабільно з критерієм балансу думок – 0,26 бала (у січні – 0,11). Критерій повноти наданої інформації оцінено у 0,35 бала (у січні – 0,17 бала). Показник критерію відокремлення фактів від коментарів становить 0,67 бала (у січні – 0,47 бала). Як бачимо, всі традиційно низькі показники у лютому помітно  поліпшилися, що й підвищило середню оцінку друкованих видань за дотримання критеріїв із 3,27 бала у січні до 3,88 бала у лютому.

На сайтах цього місяця  першість займає достовірність –  0,95 бала. На другій позиції  точність – 0,93 бала. На третій оперативність – 0,79 бала. Всі три показники незначно – на кілька сотих бала – поліпшилися.   Відокремлення фактів від коментарів незмінне щодо попереднього місяця – 0,67 бала. Катастрофічна ситуація традиційно з балансом думок – 0,02 бала (у січні – 0,07) і повнотою представлення інформації – 0, 09 бала (у січні – 0,1). Тут відбулося дуже незначне, але все ж погіршення.

За середньою для всіх медіа оцінкою – 3,67 бала можна говорити про певне зростання щодо дотримання стандартів. Принаймні це найвищий бал за останні півроку. І хоча на загал поліпшення незначне, але порівняно до січня помітне  (січень – 3,3 бала; грудень – 3,42; листопад – 3,46; жовтень – 3,33; вересень  – 3,36; серпень –  3,41; липень  – 3,57 бала).

У лютому сумські експерти досліджували донецькі медіа. Як і попереднього місяця щодо кримських видань, констатуємо, що матеріалів із ознаками замовності тут на порядок менше, ніж у сумських виданнях: середній відсоток – 15 проти майже 32,7. Особливо помітна ця різниця у матеріалах Інтернет-видань: Донецьк – 14%, Суми – 41,86%.

Утім, ми зауважили певні регіональні особливості. Деякі матеріали, присвячені діяльності керівництва держави, передусім президента, які ми напевне б включили до моніторингового списку і, найшвидше, віднесли до шостої категорії замовності, взагалі не взяті до розгляду. Причому ми не схильні сприймати це як упередженість, мова, швидше, про особливості сприйняття тієї чи іншої інформації в тому чи іншому регіоні. Так само загалом у процесі роботи ми відзначили, наприклад,  відмінність ставлення (а відповідно – й оцінки) експертів нашої області та Криму до мовних питань. Як висновок: очевидним є позитив того, що моніторинг дублюється двома регіонами й таким чином, маючи середній показник, ми можемо уникати впливу регіональних стереотипів сприйняття тієї чи іншої інформації. Такі, напевне, хтось помітив і у нашій роботі.

Порівняння стандартів якості у друкованих виданнях на користь Сум: 3,15 – 3,88; у Інтернет-виданнях – на користь Донецька: 3,52 – 3,46. У друкованих виданнях ми помітили, можливо, певну тенденцію, принаймні кілька матеріалів, написаних однотипно. Досить «легко», вправно, з непоганим розкриттям теми, але цілком «позастандартно». Тобто стоїть підпис нібито журналіста (жодних означень просто немає), хоча матеріал за суттю мав би належати експерту. В таких матеріалах немає жодних посилань, цитат – все подається від імені журналіста. Й після жвавого ніби прочитання залишаються лише запитання: звідки ж такі цифри, дані і т.п.. Приходиш до висновку, що даний матеріал є компіляцією інтернет-матеріалів, досить вправною, але не достовірною. Ми поставили ряд нулів при оцінці стандартів, уникнувши позначення цих матеріалів як джинси за третьою ознакою «Експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес», хоча, по суті, такі матеріали, схоже, відповідають цій категорії.

 

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, проректора Української академії банківської справи та Володимира Садівничого, кандидата наук із соціальних комунікацій, докторанта Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає  вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

LinkedIn Google+ Facebook Twitter Addthis

Адреси офісів:
01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф.182
02002, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2б, 3 під'їзд, 13 поверх, оф. 285.

E-mail: cure@cure.org.ua
Тел/Факс (044) 490-69-88/89/90